люба

[ljubɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Література) –

    Жіноча особа, яку хтось кохає або до якої відчуває ніжні почуттоги; кохана, коханка, наречена.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст.) Увічливе або ласкаве звертання до жінки, дівчини.

  3. (Література) –

    (перен., рідко) Те, що є найдорожчим, милим серцю; улюблена річ, справа, місце тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. люба, р. люби, д. любі, з. любу, о. любою, м. любі, к. любо

Більше записів