Позначка: інше

  • жіоно

    Жіоно — власна назва, що позначає французьку компанію-виробника автомобільних шин та інших гумотехнічних виробів Michelin, а також її торгову марку; в українській мові вживається переважно в розмовній мові як загальне позначення автомобільної шини (за аналогією з ксероксом, памперсом тощо).

  • жусьє

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Лімниці, що протікає в межах Калуського району Івано-Франківської області.

  • журбів

    Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.

    Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Борщівському районі Тернопільської області.

    Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Ізяславському районі Хмельницької області.

  • журавський

    1. Стосовний до українського мовознавця та лексикографа Олександра Журавського (1922–1993), пов’язаний з його діяльністю або науковою спадщиною (наприклад: журавський аналіз діалектної лексики).

    2. Належний до українського політичного діяча та публіциста Володимира Журавського (1876–1938) або пов’язаний з його діяльністю.

    3. Стосовний до українського громадського діяча та педагога Євгена Журавського (1840–1889) або пов’язаний з ним.

    4. Похідний від топоніма «Журавка» або іншого населеного пункту з коренем «Журав-», що вказує на походження або належність (заст., як прізвище атонімічного походження).

  • жуль-вернівський

    1. Створений французьким письменником Жулем Верном або властивий його творчості; такий, що стосується його літературної спадщини.

    2. Характерний для пригодницьких науково-фантастичних творів, подібних до романів Жуля Верна; пов’язаний з духом наукового оптимізму, технічного прогресу та географічних відкриттів, властивим його книгам.

  • жуль

    1. (діал.) Те саме, що жульйон — міцний бульйон із м’яса, риби або грибів, який знежирюють та освітлюють для приготування холодних страв (наприклад, холоду, заливного).

    2. (розм.) Невелика кількість рідини, часто неапетитного вигляду; мутна рідина, похмур.

  • жуковський

    1. Власна назва, що походить від прізвища Жуковський та може позначати населений пункт, географічний об’єкт або іншу топонімічну одиницю, названу на честь певної особи з таким прізвищем (наприклад, місто Жуковський у Московській області Росії).

    2. Власна назва, що вживається як складова частина повної назви установ, організацій, підприємств тощо, які носять ім’я видатної особи з прізвищем Жуковський (наприклад, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»).

    3. У переносному значенні — характеристика чогось, що безпосередньо пов’язане з діяльністю або ідеями видатного вченого в галузі аеродинаміки Миколи Єгоровича Жуковського (1847–1921), зокрема стосовно авіації, теоретичної механіки, наукової школи.

  • жук-короід

    Комаха родини короїдів, що живиться деревиною, кори або лубом дерев, часто є шкідником лісів та дерев’яних конструкцій.

  • жужелитися

    Жужелитися — діалектне (переважно західнополіське) дієслово, що означає повільно, неохоче, ледачим чином рухатися, пересуватися; ледарювати, байдикувати.

    Жужелитися — у деяких говірках означає вагатися, гаятися, тягтися, виконувати щось дуже повільно або з нерішучістю.

  • жоффруа

    Жоффруа — французьке прізвище, поширене серед науковців, мандрівників і діячів мистецтва.

    Жоффруа — поширена назва кількох видів тварин, названих на честь французьких натуралістів на прізвище Жоффруа, зокрема: жоффруа (Leopardus geoffroyi) — невелика дика кішка, що мешкає в Південній Америці; або мавпа жоффруа (Callicebus donacophilus).