Позначка: інше

Ліваро — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Ломбардія, провінція Павія.

Ліваро — власна назва села в Італії, розташованого в регіоні Венето, провінція Падуя.

1. (в антропології та історичному праві) Звичай або норма, за якою вдова зобов’язана або має право вийти заміж за брата свого померлого чоловіка.

2. (в біблеїстиці) Згаданий у Старому Завіті звичай, що зобов’язував брата помершого взяти за дружину його вдову, щоб продовжити рід покійного та забезпечити майнові права його спадкоємців (наприклад, кн. Повторення Закону 25:5-6).

1. Фінансовий показник, що відображає співвідношення позикового капіталу компанії до її власного капіталу або активів; використання запозичених коштів для збільшення потенційної прибутковості інвестицій (фінансовий важелів).

2. У широкому економічному сенсі — будь-який механізм або ресурс, застосування якого дозволяє досягти значно більшого результату з відносно невеликими власними зусиллями чи вкладеннями (ефект важеля).

3. У маркетингу та бізнесі — стратегічне використання наявних активів, зв’язків або технологій для отримання максимального ефекту та зростання.

1. Назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській області.

2. У лінгвістиці — скорочена назва лівостороннього компонента складного слова або словосполучення, що вживається в термінологічних словниках (наприклад, у словниках складників термінів).

Лівовіч — українське прізвище, що походить від назви міста Львів або від імені Лев.

1. Обмежувальна частка, що вживається для виділення, обмеження кількості, ступеня, ознаки тощо; тільки, виключно.

2. Уживається для підсилення значення слова, після якого стоїть; навіть, уже, аж.

3. У сполученні зі сполучниками «як», «що», «коли» та ін. утворює складносурядні сполучення зі значенням негайної послідовності дій; тільки, ледве.

Лишень — діалектний варіант сполучника “лише”, що вживається для вираження обмеженості дії, ознаки або предмета; те саме, що “тільки”, “лиш”.

1. (від нім. Libelle) Тонка скляна ампула з рідиною та бульбашкою повітря, що встановлюється в будівельних та геодезичних інструментах (рівень, теодоліт) для точного горизонтального або вертикального позиціонування; рівнева важельна головка.

2. (перен., розм.) Стан повної рівноваги, спокою, збалансованості (зазвичай у виразі «тримати в лібелі»).

1. (іст.) Французька розмовна монета XIV–XVIII століть, що дорівнювала 1/20 су (соліду) або 3 деньє; карбована з міді або білого металу.

2. (іст.) Назва різних європейських монет невеликого номіналу (наприклад, мідного срізку), що перебували в обігу на українських землях у XVI–XVIII століттях.

Дієприкметник від дієслова “ліберальствувати”, що означає: такий, що виявляє ліберальність, надмірну поблажливість, безпринципну терпимість, попустительство у якихось питаннях, часто з відтінком несхвалення.