Позначка: інше

  • бальтасарів

    Бальтасарів — власна назва, що походить від імені Бальтасар (одна з форм імені Валтасар), історично використовувалася в Україні для найменування певних місцевостей, зокрема селища, яке входило до складу Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — територія Кіровоградської області).

    Бальтасарів — власна назва колишнього селища (нині — частини села) на Херсонщині, заснованого німецькими колоністами в середині XIX століття та названого на честь землевласника Бальтазара (Бальтасара) Фабриціуса.

  • бальнео

    1. (від лат. balneum — купання, лазня) Перша частина складних слів, що вказує на зв’язок з лікувальними купаннями, водолікуванням або курортологією, наприклад: бальнеологія, бальнеотерапія.

    2. Розмовне скорочення від термінів “бальнеологія” або “бальнеотерапія”, що вживається в неформальному мовленні медиків, курортологів або серед відпочивальників на курортах.

  • бальзаківські

    1. Стосунки між дорослою жінкою та значно молодшим за неї чоловіком, за аналогією з сюжетами творів Оноре де Бальзака, де часто зображувалися подібні романтичні зв’язки.

    2. Пов’язаний з творчістю, стилем або персонажами французького письменника Оноре де Бальзака; властивий його літературній манері, що характеризується реалістичним, детальним зображенням суспільства та людських типів.

  • бальзаківський

    1. Стосунки між дорослою жінкою та значно молодшим за неї чоловіком, за аналогією до сюжету роману Оноре де Бальзака «Тридцятирічна жінка».

    2. Характерний для творчості французького письменника Оноре де Бальзака, властивий його творам або створений за їх зразком.

    3. Належний періоду життя жінки між 30 і 40 роками, коли, за Бальзаком, вона досягає розквіту жіночності та розуму.

  • балтика

    1. Балтика — власна назва Балтійського моря, внутрішнього моря Атлантичного океану, розташованого в Північній Європі між Скандинавським півостровом і материковими берегами Центральної та Східної Європи.

    2. Балтика — розмовна назва регіону, країн або територій, що прилягають до Балтійського моря (Прибалтика, країни Балтії).

  • бактеріостати

    Речовини, що пригнічують розмноження бактерій, не знищуючи їх повністю.

  • бакланити

    1. Робити щось недбало, повільно, без відповідальності; ледарювати, байдикувати.

    2. (У значенні “бакланити очі”) витріщати очі, дивитися пильно та нерозумно.

  • байкало-амурська

    Власна назва залізничної магістралі завдовжки понад 4 тисячі кілометрів у Східному Сибіру та на Далекому Сході Росії, що з’єднує Тайшет (Іркутська область) із радянською Гаванню (Хабаровський край) та є стратегічним дублером Транссибірської магістралі.

    У складних назвах, що стосуються цієї магістралі, наприклад: Байкало-Амурська магістраль (БАМ), Байкало-Амурська залізниця.

  • байкал

    Байкал — найглибше та найбільше за об’ємом прісної води озеро на Землі, розташоване в південній частині Східного Сибіру в Росії; об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

    Байкал — природний регіон (Байкальський регіон), що включає однойменне озеро та прилеглі території, включаючи гірські хребти.

    Байкал — традиційна назва міцного вітру, що дме на озері Байкал (наприклад, баргузин, сарма).

  • бай-бай

    1. Власна назва дитячої пісеньки, колискової, що використовується для засипляння немовляти; також уживається як символічне позначення сну або відходу до нього (наприклад, у фразі “пора на бай-бай”).

    2. Розмовне, часто у звертанні до дитини: стан сну, дрімота (наприклад: “Ходімо у бай-бай”).

    3. У дитячому мовленні або в мовленні дорослих до дітей: процес засинання, відхід до сну (наприклад: “Піти на бай-бай”).