Позначка: інше

Луб’янцев — історична назва мешканця міста Лубни (Полтавська область).

Луб’янцев — заст. назва ув’язненого або працівника певних підрозділів ВЧК-НКВС, розташованих у комплексі будівель на Луб’янській площі в Москві (від назви площі).

1. Місто в Україні, адміністративний центр Луганської області, розташоване на річці Лугань; великий промисловий та культурний центр Донбасу.

2. Одна з двох (поряд з Донецьком) самопроголошених терористичних формувань на сході України, створена за підтримки російських окупаційних військ у 2014 році; нелегітимне утворення, яке контролює частину території Луганської області.

3. Луганська область — адміністративно-територіальна одиниця на сході України, у межах якої розташоване однойменне місто.

1. Соціальний рух робітників-текстильників у Великій Британії на початку XIX століття, учасники якого (луддити) протестували проти впровадження машин та автоматизації виробництва, знищуючи обладнання, оскільки бачили в них причину безробіття та погіршення умов праці.

2. Загальне позначення ідеології або практики неприйняття технічного прогресу, нових технологій (особливо таких, що загрожують традиційним способам праці чи заняттю), що супроводжується спротивом їхньому впровадженню.

1. Жінка або дівчина, яка бере участь у русі луддитів — стихійних протестах робітників проти впровадження машин у виробництво на початку XIX століття, названих на честь легендарного заколотника Неда Лудда.

2. У переносному значенні — жінка, яка принципово чи консервативно виступає проти нових технологій, прогресу, інновацій, демонструючи ностальгію за старими способами діяльності.

1. (історичне) Жінка, яка займалася лудінням (покриттям виробів тонким шаром олова або сплаву олова зі свинцем).

2. (спеціальне) Пристрій, ванна або робоче місце, де проводиться процес лудіння.

1. Прізвище російського поета радянської доби Володимира Луговського (1901–1957), відомого також перекладами української поезії.

2. Власна назва (топонім) для позначення географічних об’єктів, пов’язаних із прізвищем Луговський, наприклад, селища міського типу Луговський у Харківській області України.

1. Велике відкрите приміщення на верхньому поверсі промислової будівлі (фабрики, складу), переобладнане під житло, офіс, студію або майстерню, що зберігає характерні риси індустріальної архітектури (відкриті балки, цегляні стіни, високі стелі, великі вікна).

2. Стиль в архітектурі та дизайні інтер’єру, що імітує описані вище риси промислових приміщень (лофтів) у будь-якому типі будівлі.

3. Верхній поверх або галерея в церкві, великій залі, театрі, призначені для глядачів або відвідувачів.

Лофтатіл — торгова марка (бренд) лікарського препарату на основі амітриптиліну, що належить до групи трициклічних антидепресантів; застосовується для лікування депресивних розладів, тривоги, хронічного болю та інших станів.

1. Музичний напрям, що виник у 1990-х роках, характерний для великих, відкритих просторів (лофтів), де поєднуються елементи електронної музики, джазу, фанку та соулу, з акцентом на імпровізацію та живі виступи.

2. Конкретна музична подія або серія концертів, що регулярно проводиться в лофтових приміщеннях, часто з участю діджеїв та живих виконавців.

1. Стосунковий до міста Лохвиця (Полтавська область, Україна), пов’язаний з ним, що походить із нього або належить йому (напр., лохвицький район, лохвицький музей).

2. Стосунковий до Лохвицького району Полтавської області, пов’язаний з цією територіальною одиницею (напр., лохвицька громада).

3. У складі власних назв та історичних термінів: що вказує на походження, місце дії або належність до Лохвиці чи Лохвицького району (напр., Лохвицький краєзнавчий музей, Лохвицький цукровий завод).