Позначка: інше

  • колосовидний

    1. (у ботаніці) що має форму колоса або схожий на колос; властивий колосу.

    2. (у зоології, про частини тіла тварин) що за формою нагадує колос.

  • колоситися

    1. Про злакові рослини: викидати колос, починати колоситися.

    2. Розташовуватися, підноситися вгору у вигляді колосів або схожої на них маси; тіснитися, нагромаджуватися.

  • колосити

    1. (про злакові рослини) Викидати колос, починати колоситися; формувати колос під час росту.

    2. (переносно, розмовне) Швидко рости, набирати сили, розвиватися (часто про дітей, молодь).

    3. (діалектне) Бити, шмагати кимось гнучким (наприклад, різкою, прутом).

  • догораючий

    1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “догоряти”) Такий, що продовжує горіти, перебуваючи в останній стадії горіння, коли паливо майже вичерпане; той, що догоряє.

    2. (переносне значення) Такий, що поступово згасає, наближається до кінця, втрачає інтенсивність (про почуття, явище, процес).

  • догодний

    Догодний — стосується міста Догода (Догодна) або його мешканців; властивий йому, що походить із нього.

  • догнити

    1. Повністю розкластися внаслідок гниття; закінчити процес гниття.

    2. Перен. довести щось до повного занепаду, руйнації або морального розкладу.

  • коло-михайлівський

    1. Пов’язаний із селом Коло-Михайлівка, що розташоване в Україні, стосується його історії, географії або місцевих особливостей.

    2. Стосунний до історичної події, відомої як Коло-Михайлівська трагедія (або розправа) — масового розстрілу учасників антибільшовицького повстання, яке відбулося біля села Коло-Михайлівка на Херсонщині у січні 1920 року.

  • коло-михайлівка

    Коло-Михайлівка — назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Дніпропетровській області, що походить від імені засновника (Михайла) та слова «коло» (поселення біля чогось).

    Коло-Михайлівка — історична назва селища (нині села) Михайлівка у Запорізькій області, що виникло як хутір біля Михайлівської фортеці Дніпровської укріпленої лінії в XVIII столітті.

  • колин

    Колин — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Яворівський район) та села в Івано-Франківській області (Рожнятівський район).

    Колин — власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає Львівською та Івано-Франківською областями.

    Колин — власна назва гірського перевалу в Українських Карпатах (частина Східних Бескидів), розташованого між хребтами Вододільний та Пнів.

  • довірчо-ощадний

    1. (у словосполученні) Стосовний до фінансової установи, яка приймає грошові вклади на зберігання та для накопичення, а також надає клієнтам розрахунково-касове обслуговування; стосовний до системи таких установ.

    2. (у словосполученні) Стосовний до рахунку, відкритого в такій установі для здійснення розрахунків і накопичення коштів.