Позначка: інше

  • клуботатися

    1. (діал.) Перебувати у стані тривоги, занепокоєння; метушитися, хвилюватися через щось.

    2. (діал.) Рухатися повільно, з труднощами; важко пересуватися, плентатися.

  • клуботати

    1. (діалектне) Швидко й недбало їсти, жувати, ковтати їжу, зазвичай видаючи характерні звуки.

    2. (діалектне) Булькати, видавати звуки, ніби від переливання рідини; клекотіти (про рідину).

    3. (діалектне, переносне) Говорити щось невиразно, швидко та незрозуміло; бубоніти.

  • дибитися

    1. (дієслово) Тривалий час стояти на одному місці без діла, нерухомо; байдикувати, простівати.

    2. (дієслово, розм.) Дивитися на щось довго, пильно та нерозумно; витріщати очі.

    3. (дієслово, розм.) Поводитися нерозумно, дурно; дуріти.

  • клубитися

    1. Про дим, пару, хмари тощо: щільно збиратися, накопичуватися, утворюючи густі маси, що рухаються або вирують.

    2. Про пил, сніг, пісок тощо: підніматися, кружляти в повітрі густою масою під дією вітру або руху.

    3. Перен. Про почуття, думки: інтенсивно виникати й роїтися, наповнюючи свідомість.

    4. Розм. Про натовп людей, тварин: збиратися, рухатися густою, безладною масою.

    5. Діал. Звиватися, згинатися (про річку, стежку тощо).

  • дзісь

    Діалектний варіант слова “десь”, що вживається в західних регіонах України для позначення невизначеного місця або наближеної локації.

  • дзінь-дзінь

    1. Звуконаслідувальне слово, що відтворює дзвінкий, мелодійний звук, який видають металеві предмети (наприклад, дзвоники, тарілки, монети) при ударі або поштовху.

    2. Розмовна назва дзвіночка або іншого невеликого предмета, що видає характерний дзвінкий звук.

    3. У дитячій мові або в мовленні до дітей — позначення грошей (монет).

  • дзявкнути

    Однократно, різко гавкнути (переважно про маленьких собак).

  • дзяв-дзяв

    Власна назва собаки, що походить від звуконаслідувального «дзяв» (гавкання).

  • дзюркотати

    1. Видавати дзюркіт — рівномірні, дзвінкі, переливчасті звуки, що виникають при переливанні, струменінні рідини (води, струмка тощо).

    2. Перен. Безперервно, оживлено й голосно розмовляти, говорити легковажно або про щось несуттєве.

  • дзюравець

    Дзюравець — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.