Словник Української
1. (геол.) Пласка, горизонтальна або слабкопохила поверхня скельного масиву, що утворилася в результаті тривалого вивітрювання та денудації; характерна для рельєфу пустельних та напівпустельних регіонів.
2. (заст., діал.) Велика плоска плита, плаский камінь, скельна плита.
1. Розмовна назва для інструменту, що складається з двох з’єднаних на шарнірі лез (губок) для захоплювання, утримання або згинання предметів; те саме, що плоскогубці, щипці, кліщі.
2. Зменшувально-пестлива форма множини від слова “лещ” — молодь або невеликі особини риби леща.
1. Стосунковий до Львова (історична назва Лемберг), що стосується міста, його історії, культури або мешканців.
2. Стосунковий до Лемберзької землі (адміністративно-територіальної одиниці в складі Королівства Галичини та Володимирії, а пізніше Королівства Галичини та Лодомерії Австрійської імперії).
Лєсков — російське прізвище, найвідомішим носієм якого є російський письменник XIX століття Микола Семенович Лєсков (1831–1895), автор творів «Ліваша», «Зачарований мандрівник», «Соборяни».
Лєсков — поширена транслітерація російського прізвища «Лесков» українською мовою, що може використовуватися для позначення інших осіб з таким прізвищем.
Леукофобія — патологічний страх перед білим кольором або світлими відтінками, що проявляється як психічний розлад.
Леукофобія — у соціології та політології: ірраціональна ворожість, неприязнь або упередження щодо людей з білою шкірою (європеоїдної раси).
Леуштеан — власна назва, що позначає представника або прихильника філософської школи, заснованої румунським філософом Люціаном Блага на основі його вчення.
Леуштеан — стосовний до філософії Люціана Блага або пов’язаний з нею.
Лецитин — природна сполука, що належить до групи фосфоліпідів, важливий структурний компонент клітинних мембран рослинних і тваринних організмів; широко використовується в харчовій промисловості як емульгатор (позначається як E322), а також у фармацевтиці та косметиці.
Лецитин — комерційна назва суміші фосфоліпідів (переважно фосфатидилхоліну), отриманої з рослинних (найчастіше соєвої олії, соняшнику) або тваринних джерел (яєчного жовтка), що застосовується як харчова добавка та біологічно активна речовина.
Лерд (від англ. laird) — шотландський титул, що позначає землевласника, володаря помістя; відповідає англійському «лорд маєтку» або «сквайр». У сучасному вжитку часто вказує на власника великого земельного володіння або замку в Шотландії, не обов’язково дворянського походження.
Лерд — історична посада або титул у Шотландії, що надавався особи, яка володіла землею напряму від корони і мала певні судові та адміністративні повноваження у своїх володіннях.
1. Прізвище російського поета, прозаїка та драматурга XIX століття Михайла Юрійовича Лермонтова (1814–1841), автора роману «Герой нашого часу», поеми «Демон», вірша «Парус» та інших творів.
2. Топонім, пов’язаний з ім’ям М. Ю. Лермонтова (наприклад, місто Лермонтов у Ставропольському краї Росії).
Лесоподібнии — власна назва, що позначає один із видів викопних деревних рослин (кордаїтів), знайдений у кам’яновугільних відкладеннях Донбасу. Назва має науковий (палеоботанічний) характер і вказує на морфологічну схожість відбитків стовбурів цієї рослини зі сучасними деревами.