Позначка: дієслово

  • леліяти

    1. (у поетичній мові) Ніжно пестити, оберігати, оточувати турботою та любов’ю; берегти як щось дороге.

    2. (переносно) Дбайливо плекати, вирощувати (про почуття, думки, мрії тощо).

    3. (застаріле) Колихати, леліючи заспокоювати (дитину).

  • леліятися

    1. (про рослини) Розвиватися, рости повільно, ніжно, потребуючи особливої турботи та сприятливих умов.

    2. (переносно, про почуття, думки тощо) Обережно плекатися, виховуватися, зберігатися в душі.

    3. (застаріле) Ніжно поводитися, пеститися, милуватися (часто з кимось або чимось).

  • лемзати

    1. (розм.) Повільно, неохоче їсти, перебираючи їжу; їсти без апетиту.

    2. (перен., розм.) Поводитися нерішуче, вагатися; робити щось дуже повільно, зволікати.

  • лексикалізуватися

    Ставати частиною словникового складу мови, набувати статусу стійкої лексичної одиниці (слово, фразеологізм тощо).

    У мовознавстві: перетворюватися з вільного словосполучення або граматичної форми на окреме слово або фразеологічну єдність, що зберігає єдине значення та функціонує як готова мовна одиниця.

  • лежати

    1. Перебувати в горизонтальному положенні, спочивати на чомусь усім тілом або більшою його частиною.

    2. Знаходитися, бути розташованим на поверхні або всередині чогось, не змінюючи місця.

    3. Бути в стані спокою, бездіяльності; не використовуватися, залишатися без руху.

    4. Бути покладеним, збереженим десь (про документи, гроші, цінності тощо).

    5. Бути похованим, міститися в могилі (про померлого).

    6. Бути основним змістом чогось, полягати в чомусь.

    7. Бути обтяженим, покладеним на когось (про обов’язок, провину, відповідальність).

    8. У сполученні з іншими словами вживається для утворення складносурядних дієслівних конструкцій, що означають тривалий або інтенсивний стан (наприклад, лежати хворим, лежати закритим).

  • лежатися

    1. (про людину або тварину) Приймати лежаче положення, лягати для відпочинку або сну.

    2. (розм., про предмет) Мати здатність або бути призначеним для того, щоб лежати, знаходитися в горизонтальному положенні на чомусь.

    3. (розм., про їжу, важкий шлунок) Викликати відчуття важкості після їди, погано засвоюватися.

  • лежачи

    1. Дієприслівник від дієслова «лежати», що означає перебування в горизонтальному положенні, спочинку або бездіяльності, і водночас вказує на спосіб виконання іншої дії.

    2. (У стані) перебуваючи в лежачому положенні; не встаючи, не підіймаючись.

  • легувати

    1. Додавати легуючі елементи до металу для надання йому певних бажаних властивостей (міцності, твердості, корозійної стійкості тощо).

    2. (У переносному значенні) Зміцнювати, посилювати, надавати нових якостей шляхом додавання, впровадження чогось іншого.

  • легуватися

    1. (у металургії) Утворювати сплав, з’єднуючи різні метали або метали з неметалами шляхом плавлення.

    2. (переносно, рідко) Щільно з’єднуватися, змішуватися, утворюючи єдине ціле (про абстрактні поняття, якості тощо).

  • легшати

    1. Ставати легшим, зменшувати свою вагу або масу.

    2. Перен. Ставати менш важким, напруженим, болючим або обтяжливим; покращуватися, полегшуватися (про стан, відчуття, життя тощо).

    3. Рідк. Ставати менш значним, серйозним або відповідальним; зменшуватися за ступенем важливості.