1. (рідко) Займатися баришем, торгувати з метою отримання прибутку, особливо дрібною торгівлею або перепродажем.
2. (переносно) Діяти корисливо, прагнути особистої вигоди з будь-якої справи чи ситуації; наживатися.
Словник Української Мови
1. (рідко) Займатися баришем, торгувати з метою отримання прибутку, особливо дрібною торгівлею або перепродажем.
2. (переносно) Діяти корисливо, прагнути особистої вигоди з будь-якої справи чи ситуації; наживатися.
1. Отримувати бариші, наживатися на чужій потребі, праці тощо; спекулювати.
2. Розм. Займатися дрібною торгівлею, перепродажем з метою отримання прибутку; спекулювати.
1. Не поспішати, виконувати щось повільно, зволікати; гаятися, забаритися.
2. Затримуватися десь, проводити час без певної мети; залишатися дедалі довше, ніж планувалося.
3. Розмовне значення: вагатися, не рішатися на щось, відкладати дію.
1. Влаштовувати барикади, споруджувати перешкоди для захисту від кого-, чого-небудь або для оборони.
2. Закриватися, загороджуватися чим-небудь, щоб уникнути небезпеки або ізолювати себе від оточення; укріплюватися.
3. Перен. Ставати неприступним, замкнутим, ізолювати себе від спілкування, контактів.
1. Споруджувати барикади, влаштовувати загородження на вулицях, дорогах тощо для захисту або перешкоджання просуванню кого-, чого-небудь.
2. Загороджувати, закривати вхід, прохід чим-небудь, перетворюючи на барикаду.
3. У переносному значенні: створювати перешкоди, заважати здійсненню чого-небудь.
1. (у спеціалізованому контексті, переважно в історичних джерелах або літературі) Носити барет — головний убір у вигляді м’якого берета або шапочки, особливо характерний для певних історичних періодів, станів чи професій (наприклад, учнів, вчених, суддів).
2. (переносно, рідко) Уживатися, вживати щось у мові або поведінці як ознаку певного стану, звання, професії; ідентифікувати себе через зовнішні символи.
1. (у нумізматиці) наносити на монету гуртовий напис (легенду) за допомогою баретувального верстата.
2. (у техніці) обробляти металеві вироби (наприклад, труби) шляхом обтискання їхніх кінців для надання потрібної форми або зміцнення.
1. (діал.) Вагатися, сумніватися, не рішатися на щось; боятися, зволікати.
2. (діал.) Базікати, балакати, вести пусту розмову; марнувати час на розмови.
1. (у техніці) Обробляти поверхню металевих виробів шляхом їх обертання в барабані з абразивними матеріалами для зняття задирок, заокруглення країв, полірування чи очищення.
2. (переносно, розмовне) Виконувати монотонну, одноманітну роботу; довго та нудно щось робити або обговорювати.
1. Набирати яскравих кольорів, ставати барвистим, різнокольоровим (про природу, пейзажі тощо).
2. Забарвлювати себе, наносити на себе фарбу або косметику; розфарбовуватися.
3. Перен. Набирати яскравості, виразності; прикрашатися (про мову, стиль тощо).