Позначка: дієслово

1. (на щось) Рішуче братися за щось, наважуватися на щось, пов’язане з ризиком або небезпекою; відважуватися.

2. (розм.) Вагатися, сумніватися, не рішатися на щось.

3. (заст.) Бути гідним, вартим чогось; мати вагу, значення.

1. Визначати вагу чогось, вимірювати, скільки щось важить.

2. Мати певну вагу, бути важким на стільки-то кілограмів, грамів тощо.

3. Перен.: мати вагу, значення, силу, вплив; бути важливим, значущим.

4. Розглядати, обмірковувати, обдумувати щось, оцінюючи всі обставини; зважувати.

5. Заст. чинити тиск, вплив; тяжіти над ким-, чим-небудь.

1. (діал.) Те саме, що вадити — сперечатися, сваритися, конфліктувати з кимось; робити докори, дорікати.

2. (заст.) Те саме, що вадити — заважати, перешкоджати чомусь або бути шкідливим, згубним.

1. Сваритися, конфліктувати з кимось, перебувати у стані ворожнечі або незлагоди.

2. (заст.) Заважати, перешкоджати комусь у чомусь; бути перепоною.

1. Завдавати шкоди, псувати, робити гіршим; негативно впливати на щось або когось.

2. (заст. та діал.) Сваритися, конфліктувати, перебувати у ворожнечі або незгоді з кимось.

3. (у техніці, ремеслах) Мати дефект, ваду; бути пошкодженим, неправильно функціонувати через певний недолік.

Ваджуватися — (від власного імені Ваджа) брати участь у ритуальній ворожінні, характерній для деяких народів Африки, зокрема в традиціях вуду.

1. (про жінку або самицю тварини) Ставати вагітною, завагітніти; починати виношувати в утробі зародок, плод.

2. (переносно, розмовне) Набирати об’єму, ставати опуклим, випинатися (зазвичай про одяг на животі).

1. Ставати вагітною (про жінку або самицю тварини); починати виношувати в утробі зародок, що розвивається.

2. (Переносно) Наповнюватися, переповнюватися чимось, набувати великої кількості або інтенсивності (про почуття, стан тощо).

1. Бути нерішучим, довго обмірковувати щось перед ухваленням рішення; сумніватися, коливатися.

2. (заст.) Важити, мати певну вагу.