1. (геологія, ґрунтознавство) Піддаватися руйнуванню, розмиванню поверхні земної кори під впливом води, вітру, льодовиків тощо; викликати такий процес.
2. (медицина) Утворювати ерозію (виразку) на поверхні шкіри або слизової оболонки; роз’їдати.
Позначка: дієслово
-
вболівати
1. Сильно переживати, хвилюватися за когось або щось, відчувати співчуття, бути емоційно залученим (наприклад, за спортивною командою, успіхами близької людини).
2. Захоплено та пристрасно стежити за чимось, бути палким прихильником, фанатом (переважно у спорті).
3. (Застаріле) Відчувати фізичний біль, страждати; хворіти, нездужати.
-
вблагатися
1. (док., перех.) Умовити когось, схилити до чогось настійними проханнями, благанням; упросити.
2. (док., зворотне) Домогтися чогось, досягти мети інтенсивним блага́нням, благанням.
-
вбожішатися
1. Ставати більш богобоязливим, набожним, збільшувати свою релігійність, старанніше дотримуватися релігійних обрядів і правил.
2. (У переносному значенні) Ставати надто побожним, набувати ознак лицемірної, показної набожності.
-
вблагати
1. Дієслово доконаного виду, що означає: умовляючи, благаючи, схилити когось до чогось, домогтися чогось від когось наполегливими проханнями.
2. (застаріле) Умовити, упросити когось припинити щось, заспокоїти, утихомирити.
-
вбожішати
вбожішати — ставати більш благочестивим, релігійним; зростати у вірі та побожності.
-
вбитися
1. Завдати собі смерті навмисними діями; покінчити життя самогубством.
2. Розбитися, загинути внаслідок сильного удару, падіння або аварії (частіше про транспортні засоби або їхніх пасажирів).
3. (перен., розм.) Наполегливо, з великими зусиллями працювати над чимось, добиватися чогось; вкладати всі сили.
4. (перен., розм.) Сильно стукнутися, ударитися об щось (частіше головою).
-
вбожітися
1. Ставати богобоязливим, набожним; починати глибоко шанувати Бога, дотримуватися релігійних обрядів.
2. (переносно) Ставитися до когось або чогось з надмірною повагою, благоговінням, шанувати як божество; обожнювати.
-
вбожіти
1. Ставати більш богобоязливим, набожним, звертатися до релігійного життя, починати більше шанувати Бога.
2. (У переносному значенні) Ставати сумним, зажуреним, схиляти голову (як у молитві або від горя).
-
вбити
1. Навмисно позбавити життя кого-небудь, учинити убивство.
2. Переносно: повністю знищити, придушити, знищити в зародку (почуття, бажання, ідею тощо).
3. Розмовне: дуже сильно втомити, змусити відчувати себе знесиленим.
4. У спорті, грі: різко та сильно вдарити по м’ячу, шайбі тощо, зазвичай з метою забити гол.