Позначка: дієслово

  • вбрикнути

    1. (діал.) Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.

    2. (перен., діал.) Різко, несподівано втрутитися в розмову або справу, вкинути репліку.

  • вбудовуватися

    1. Ставати частиною чогось, входити до складу чогось як органічний елемент; інтегруватися.

    2. Конструктивно поєднуватися з чимось, ставати вбудованим у якусь конструкцію, систему або структуру.

    3. У переносному значенні: пристосовуватися до певного середовища, колективу, системи відносин.

  • вбризнутися

    1. Різко, швидко втекти, вдертися кудись; вірватися, вскочити.

    2. Розм. Несподівано, швидко з’явитися десь, прибути кудись.

  • вбудовувати

    1. Розміщувати, встановлювати щось всередині чогось іншого, монтувати як складову частину в цілісну конструкцію або систему.

    2. Перен. Органічно включати, інтегрувати якийсь елемент (ідею, функцію, процедуру) у більш широку структуру, концепцію або процес.

  • вбризнути

    1. Різко впорснути, впорснути струменем рідину або газ у щось, всередину чогось.

    2. Перен., розм. Надати чомусь сили, енергії, активізувати; оживити, пожвавити.

  • вбризкуватися

    Вбризкуватися — (мед.) проникнути, потрапити в організм або тканини шляхом ін’єкції, уколу; ввести себе ін’єкційно.

  • вбуватися

    Вбуватися — дієслово, що означає старанно, наполегливо вдивлятися, вдивлятися у щось з великою увагою, намагаючись розгледіти деталі або зрозуміти суть.

  • вбризкувати

    Вбризкувати — медичний термін, що означає введення рідини (ліків, вакцини, розчину) в організм людини або тварини за допомогою шприца, як правило, внутрішньом’язово або підшкірно.

  • вбувати

    1. (спеціально) вставляти, вмонтовувати щось у щось, зазвичай з метою зміцнення або прикраси.

    2. (у техніці, будівництві) закріплювати деталь, елемент у призначеному для нього місці, часто шляхом забивання або втискування.

    3. (переносно) вкладати, вносити певний зміст, ідею у щось (наприклад, у текст, промову).

  • вбрехатися

    1. Розмовне, експресивне. Потрапити в незручне, складне або неприємне становище через власну дію, вимовлене слово, обіцянку тощо; вплутатися, влізти в халепу.

    2. Розмовне, експресивне. Заплутатися у власних словах, показати їхню неправдивість; допуститися грубої помилки або суперечності, розповідаючи щось, зокрема брехливе.