Позначка: дієслово

  • ввібрати

    ввібрати — поглинути, всмоктати рідину або вологу, прийняти її в себе (про пористу поверхню, ґрунт тощо).

    ввібрати — перен. засвоїти, сприйняти інформацію, знання або відчуття.

  • гзитися

    1. (діал.) Повільно, неохоче рухатися, іти; ледачити, байдикувати.

    2. (діал.) Вагатися, зволікати, гаяти час.

  • ввільняти

    1. Звільняти когось від обов’язків, служби, роботи або посади; звільняти з-під варти, арешту.

    2. Робити вільним, незайнятим (простір, приміщення, місце); звільняти.

    3. Позбавляти когось від чогось обтяжливого, звільняти від якихось негараздів, турбот.

  • ввільнити

    1. Звільнити від обов’язків, служби, роботи; звільнити посаду, місце для когось іншого.

    2. (рідко) Зробити вільним, надати свободу дій; звільнити від чогось обтяжливого.

  • ввібгатися

    ввібгатися — дієслово, що означає почати бігати, втягнутися в біг, набрати темп під час бігу.

  • ввіллятися

    1. (про рідину) Потрапити всередину чогось, влитися у щось, часто з силою або у великій кількості.

    2. (переносно, про людей, тварини тощо) Швидко та рішуче увійти, вдертися кудись, часто натовпом або з метою захоплення простору.

    3. (переносно, про почуття, явища) Раптово охопити, наповнити собою (про хвилю емоцій, світло, звук тощо).

  • ввібгати

    Ввібгати — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у лісівництві) для позначення дії зростання, розвитку або поширення чогось всередину чогось іншого, часто про рослинність, що проростає або вкорінюється в певне середовище.

    Ввібгати — у переносному значенні може означати глибоко впровадитися, вкорінитися в якусь сферу, середовище або процес, стати його органічною частиною.

  • ввілляти

    1. (діал.) Улити, облити водою або іншою рідиною; сильно змочити.

    2. (перен., діал.) Витратити, втратити значну кількість чогось (часто про гроші, ресурси).

  • ввійтися

    1. (про людину) Призвичаїтися, привчитися до чогось, освоїтися в нових умовах або середовищі.

    2. (про явище, звичку) Укорінитися, стати звичним, набути сили або поширення.

    3. (діал., про рідину) Всмоктатися, просочитися кудись.

  • ввійти

    1. Переступивши поріг, опинитися всередині приміщення, об’єкта або певної межі; почати перебування десь.

    2. Стати членом, учасником або складовою частиною якоїсь організації, об’єднання, колективу, процесу.

    3. Про явище, стан, почуття: раптово виникнути, з’явитися, охопити когось.

    4. Увібравшись, проникнути кудись (про вологу, запах тощо).

    5. Бути включеним, врахованим у щось; стати частиною чогось (про суми, дані, позиції).