Позначка: дієслово

1. (розм.) Клопотатися, метушитися, поспішаючи виконувати якісь справи або турбуючись про щось.

2. (діал.) Докоряти, лаяти когось; сваритися.

1. Видавати лопіт — глухуваті, м’які, одноманітні звуки, що нагадують шум від падіння крапель, тихого плескання води, шелестіння листя тощо.

2. Розмовляти швидко, багато і незрозуміло; базікати, теревенити.

3. (перен., розм.) Працювати швидко, старанно і метушливо, часто без особливого результату; клопотатися.

лопотітися — діал. (перев. про птахів) швидко махати крилами, лопотіти.

лопотітися — діал. метушитися, поспішати, клопотатися.

Дивитися крізь лорнет, розглядати щось, використовуючи лорнет.

Дивитися крізь лорнет, наближаючи його до очей (зазвичай з виглядом цікавості, пильності або оцінки).

1. Розділяти на частини, руйнувати щось тверде, крихке або погано з’єднане, зазвичай із силою та характерним звуком; розламувати.

2. Сильно згинати, викликаючи деформацію або пошкодження; гнути з натиском.

3. Примушувати когось змінити думку, рішення або підкоритися, долати чийсь опір (часто у стійких виразах, таких як “ломити волю”, “ломити характер”).

4. Викликати сильний біль, відчуття важкості або розбитості в тілі (про здоров’я, самопочуття).

5. Розмовляти, говорити (про щось), часто з відтінком грубості або невдоволення (у стійких виразах, таких як “ломити язика”, “ломити баки”).

6. У техніці та промисловості: піддавати механічному випробуванню на розрив, стиск, згин тощо для визначення міцності матеріалу.

7. Розвалювати, руйнувати щось створене, організоване (переносно, наприклад, “ломити старі порядки”).

8. У діалектах та розмовній мові: йти, їхати з силою, наполегливо долаючи перешкоди (наприклад, крізь хвилі, зарості).

1. Розділятися на частини під дією сили, втрачати цілісність; тріскатися, розламуватися.

2. Згинатися, викривлятися під тиском, навантаженням.

3. Про хвилі, водну поверхню: з силою розбиватися, ударятися об щось, пінитися.

4. Перен. про голос: набувати різких, нерівних, надламаних інтонацій від сильного хвилювання.

5. Розм. Наполегливо домагатися чогось, настирливо просити.

6. Розм. Влаштовувати скандал, бути примхливим, капризничати.

7. Діал. Важко, з напруженням працювати, трудитися.

1. Теперішній час, дієприкметник активного стану від дієслова “ломити” — означає процес руйнування, розламування чогось твердого, згинання з прикладенням сили або подолання чогось.

2. У переносному значенні — долаючи, перемагаючи щось (перешкоди, опір, хворобу тощо) або примушуючи себе до чогось.

1. Розриватися, розколюватися, тріскатися з сильним звуком від внутрішнього тиску або механічного навантаження (про предмети, оболонки, матеріали).

2. Розкриватися, відкриватися внаслідок такого розриву, даючи вихід утримуваному всередині.

3. Перен. Втрачати самовладання від сильного почуття, напруження (звичайно про сміх, плач, гнів).

4. Розм. Дуже бажати чогось, намагатися отримати щось із завзяттям.

5. Розм. Напружено, інтенсивно працювати, робити щось з великим зусиллям.

1. Розпушувати, обробляти землю лопатою або іншим знаряддям.

2. Розг. Важко працювати, напружено щось робити, копати.

3. Розг. Їсти з великою жадібністю, швидко споживати їжу.