лопотіти

[lopotitɪ] Дієслово

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Видавати лопіт — глухуваті, м’які, одноманітні звуки, що нагадують шум від падіння крапель, тихого плескання води, шелестіння листя тощо.

  2. (Лінгвістика) –

    Розмовляти швидко, багато і незрозуміло; базікати, теревенити.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Працювати швидко, старанно і метушливо, часто без особливого результату; клопотатися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я лопочу, ти лопотиш, він лопотить, ми лопотимо, ви лопотите, вони лопотять

Більше записів