Древослів

Словник Української Мови

лопотіння

[lopotinnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: шум, гамір, галас від голосних розмов, криків, сварки тощо.

  2. (Лінгвістика) –

    Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: швидка, балакуча, часто незрозуміла мова; базікання, теревені.

  3. (Лінгвістика) –

    Лопотіння — діал. те саме, що лопотня: безглузді, пусті розмови; плітки, чутки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лопотіння, р. лопотіння, д. лопотінню, з. лопотіння, о. лопотінням, м. лопотінні, к. лопотіння

Більше записів