Позначка: дієслово

  • ґавитися

    Ґавитися — розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).

    Ґавитися — марнувати час, займатися дрібницями або безглуздою справою; ледарювати.

    Ґавитися — кепкувати, насміхатися з когось або чогось; глузувати.

  • ґаврати

    Балакати, розмовляти про щось несуттєве, пустувати, марно витрачати час на пусті розмови або жарти.

  • ґавратися

    1. Гаяти час, займатися дрібницями або пустощами замість серйозної справи; ледарювати.

    2. Поводитися незграбно, невміло, копирсатися; довго та неуспішно щось робити.

    3. Розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).

  • ґеґатися

    Ґеґатися — діал. (перев. про дітей) неслухняно, капризно поводитися, плакати, виявляти невдоволення; кепкувати, пустувати.

    Ґеґатися — діал. вагатися, не рішатися, зволікати з чимось; марнувати час на дрібниці.

  • галитися

    1. (діал.) Бути, ставати галим (божевільним, шаленим), поводитися як навіжений; шаленіти, божеволіти.

    2. (перен., діал.) Бути вкрай збудженим, захопленим чимось; гарячкувати, метушитися.

    3. (перен., діал.) Гуляти, веселитися надмірно, шумно; бешкетувати.

  • галити

    1. (діал.) Викликати сильне бажання, пристрасть; розпалювати, збуджувати.

    2. (діал.) Сильно хотіти чогось, палати бажанням; жадати.

    3. (діал., рідк.) Швидко бігти, мчати; гарцювати, скакати.

  • галдітися

    1. (розм.) Шуміти, голосно й багатоголосо розмовляти, сперечатися, створюючи галас.

    2. (перен., розм.) Про тривожне, неспокійне відчуття, передчуття (зазвичай у стосунку до серця, душі).

  • галдіти

    1. Гучно, невиразно розмовляти, кричати одночасно багатьом людям; створювати галас, шум від голосів.

    2. Перен. Гучно, настирливо обговорювати, збуджено говорити про щось.

    3. Розм. Про гучний, різкий звук, шум, що видають тварини, птахи, предмети або явища природи.

  • галдикатися

    1. (діал.) Безцільно блукати, тинятися, проводити час у бездіяльності або марних пошуках.

    2. (діал.) Вагатися, довго зволікати з рішенням або виконанням чогось; гаяти час.

  • галдикати

    1. (діал.) Швидко й недбало говорити, базікати, теревенити.

    2. (діал.) Говорити щось незрозуміле або безглузде, ляпати, патякати.