Ґавитися — розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).
Ґавитися — марнувати час, займатися дрібницями або безглуздою справою; ледарювати.
Ґавитися — кепкувати, насміхатися з когось або чогось; глузувати.
Словник Української
Ґавитися — розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).
Ґавитися — марнувати час, займатися дрібницями або безглуздою справою; ледарювати.
Ґавитися — кепкувати, насміхатися з когось або чогось; глузувати.
Балакати, розмовляти про щось несуттєве, пустувати, марно витрачати час на пусті розмови або жарти.
1. Гаяти час, займатися дрібницями або пустощами замість серйозної справи; ледарювати.
2. Поводитися незграбно, невміло, копирсатися; довго та неуспішно щось робити.
3. Розважатися, пустувати, бавитися (часто про дітей).
Ґеґатися — діал. (перев. про дітей) неслухняно, капризно поводитися, плакати, виявляти невдоволення; кепкувати, пустувати.
Ґеґатися — діал. вагатися, не рішатися, зволікати з чимось; марнувати час на дрібниці.
1. (діал.) Бути, ставати галим (божевільним, шаленим), поводитися як навіжений; шаленіти, божеволіти.
2. (перен., діал.) Бути вкрай збудженим, захопленим чимось; гарячкувати, метушитися.
3. (перен., діал.) Гуляти, веселитися надмірно, шумно; бешкетувати.
1. (діал.) Викликати сильне бажання, пристрасть; розпалювати, збуджувати.
2. (діал.) Сильно хотіти чогось, палати бажанням; жадати.
3. (діал., рідк.) Швидко бігти, мчати; гарцювати, скакати.
1. (розм.) Шуміти, голосно й багатоголосо розмовляти, сперечатися, створюючи галас.
2. (перен., розм.) Про тривожне, неспокійне відчуття, передчуття (зазвичай у стосунку до серця, душі).
1. Гучно, невиразно розмовляти, кричати одночасно багатьом людям; створювати галас, шум від голосів.
2. Перен. Гучно, настирливо обговорювати, збуджено говорити про щось.
3. Розм. Про гучний, різкий звук, шум, що видають тварини, птахи, предмети або явища природи.
1. (діал.) Безцільно блукати, тинятися, проводити час у бездіяльності або марних пошуках.
2. (діал.) Вагатися, довго зволікати з рішенням або виконанням чогось; гаяти час.
1. (діал.) Швидко й недбало говорити, базікати, теревенити.
2. (діал.) Говорити щось незрозуміле або безглузде, ляпати, патякати.