Позначка: дієслово

  • дзиготіти

    Відтворювати високий, різкий, дзвінкий звук, подібний до того, що видають комахи (наприклад, комарі, джмелі) або дрібні механізми.

    Переносно: голосно, пронизливо та нав’язливо кричати, плакати, сваритися або говорити (переважно про дітей).

  • дзеркалитися

    Відбиватися у дзеркалі або на блискучій поверхні, як у дзеркалі; давати відображення.

    Перенісне значення: знаходити своє відображення, відбиток у чомусь, проявлятися в чомусь.

  • клинцюватися

    1. (розм.) Відчувати сильний голод, дуже хотіти їсти; також — знесилюватися, слабшати від голоду.

    2. (перен., розм.) Відчувати гостру потребу в чомусь, сильно прагнути чогось.

  • дзеркалити

    1. Відображати, як у дзеркалі; давати дзеркальне відображення.

    2. Перен. Точне, детальне відтворення, копіювання чогось; бути ідентичним відображенням явища, процесу тощо.

  • дзеренчатися

    1. (діал.) Тремтіти, дрижати від холоду, страху або хвороби.

    2. (перен., діал.) Мерехтіти, виблискувати, відбиваючи світло (про водну поверхню тощо).

  • клинцювати

    1. (у техніці) Обробляти металеві деталі шляхом різання клинцем — спеціальним різальним інструментом з гострим лезом для обробки пазів, шпонкових канавок та подібних елементів.

    2. (переносно, розм.) Робити щось дуже повільно, з великими зусиллями або невміло, крок за кроком, подібно до ручної технічної обробки.

  • дзеренчати

    Дзеренчати — діалектний варіант дієслова “дзвеніти”, що означає видавати дзвінкий, металевий звук від ударів або вібрації.

  • дзенькотітися

    Дзенькотітися — діал. (перев. про дзвін, звук) лунати, розлягатися, розноситися дзенькотом (протривалим дзвінким звуком).

  • дзенькотіти

    Видобувати дзвінкі, металеві звуки, що лунають при ударі об скляний або металевий предмет; дзвеніти, брязкати.

  • дзенькотатися

    Дзенькотатися — діалектне дієслово, що означає дзвеніти, брязкати, видавати тонкий металевий звук (наприклад, від удару монет, ключів, посуду).