Давати свідчення, які не відповідають дійсності, свідомо вводити суд або слідчі органи в оману щодо обставин справи.
Позначка: дієслово
-
лунати
1. Розповсюджуватися, поширюватися у просторі (про звук, гуркіт, шум тощо).
2. Відбиватися, повторюватися луною, відгомоном.
3. Розноситися, ставати відомим, чутним (про чутки, звістку, славу тощо).
-
лунатися
1. (про звук) Відбиватися від перешкоди і повертатися джерелу у вигляді луни, відгомону; лунати.
2. (переносно) Знаходити відгук, відбиток у чомусь; відлунювати.
-
лунути
1. Різко, з силою вирватися, вирватися назовні, вирватися звідкись (про звук, світло, запах тощо).
2. Розлягтися, поширитися (про звук, гомін, крик).
3. Різко, раптово з’явитися, виникнути (про думку, почуття, спогад).
4. Заст. Сильно ударити, вдарити, ляснути когось або щось.
-
лунутися
1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось, з гуркотом упати.
2. (перен., розм.) Раптово з’явитися, прибути кудись або різко втрутитися у щось.
-
лупати
1. Розбивати, розколювати, ламати щось тверде ударом, часто з характерним звуком (наприклад, горіхи, лід).
2. Сильно бити, вдаряти когось або щось (розм.).
3. Вистрілювати, робити постріли (з гармати, кулемета тощо); палити (розм.).
4. Швидко, жадібно або у великій кількості їсти, споживати щось (розм.).
-
лупатися
1. Розколюватися, розтріскуватися, розпадатися на частини від удару, тиску або внаслідок внутрішньої напруги (про предмети).
2. Розкриватися, відкриватися з тріском, стуком (про двері, вікна тощо).
3. Розриватися, лопатися (про одяг, взуття, тканину).
4. Розкриватися навстіж, витріщатися (про очі).
5. Розкриватися, відкриватися з силою, різко (про рани, нариви).
-
лузати
1. Розколювати, розкушувати зубами тверду оболонку (горіхів, насіння, карамелі тощо) для добування ядра.
2. Розмовно-жаргонне: стріляти, вести вогонь зі стрілецької зброї.
3. Переносно, розмовне: різко, уїдливо говорити, критикувати когось; “гризти” словами.
-
лузатися
1. (розм.) Покриватися лузою, шкіркою; лущитися, лупитися (про насіння, горіхи тощо).
2. (перен., розм.) Сильно напиватися, до стану непритомності або важкого сп’яніння.
-
лузгати
1. Розколювати, розкушувати зубами тверду оболонку насіння (соняшнику, гарбуза, кавунів тощо) для вилучення ядра.
2. Розбивати, розколювати щось тверде, лускате (наприклад, горіхи, ракові панцири).