Словник Української
1. (у текстильній промисловості) Набувати об’ємної, пухнастої структури шляхом спеціальної обробки (наприклад, тканини, пряжі), зазвичай за допомогою гарячої пари або хімічних реагентів, в результаті чого матеріал стає м’якшим, повітряним і набуває підвищеної теплоізоляції.
2. (переносно, розмовне) Ставати пухким, об’ємним, набувати форми, що нагадує оброблений капітонуванням матеріал; розпушатися, набирати об’єму (наприклад, про волосся, хутро).
1. Обробляти тканину або інший матеріал, утворюючи на його поверхні опуклі, стегнені підкладкою ділянки (капітони), які розділені строчкою або швом, для надання декоративного вигляду та об’ємності; техніка, що часто використовується в оббивці меблів, виготовленні одягу, аксесуарів.
2. В обробці дерева: наносити на поверхню деревини рельєфний, подібний до капітонованої тканини, малюнок за допомогою спеціальних інструментів або фрезерування.
1. (екон.) Набувати форми капіталу, перетворюватися на капітал; нагромаджуватися як капітал.
2. (фін.) Перетворюватися на грошовий капітал, наприклад, через продаж акцій або інших активів.
3. (перен., рідко) Використовувати якусь ситуацію, перевагу чи ресурс для отримання власної вигоди, часто з відтінком егоїстичного скоєння.
1. Перетворювати джерело доходу чи прибутку на капітал, інвестувати отримані кошти для подальшого зростання.
2. У бухгалтерському обліку — відображати витрати як актив (капітальні витрати) на балансі, а не як поточні витрати звіту про прибутки та збитки.
3. У фінансах — розраховувати або виражати ринкову вартість підприємства, актива чи цінного паперу на основі очікуваних майбутніх доходів (наприклад, капіталізований дохід).
4. Використовувати явище, можливість або перевагу для отримання власної вигоди, часто з негативним відтінком (синонім — «наживатися»).
5. У лінгвістиці та поліграфії — писати слово або абревіатуру з великої літери.
1. (діал.) Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися (переважно про рідину).
2. (перен., діал.) Збиратися, скупчуватися (про людей, тварин).
3. (перен., діал.) Набиратися сили, зосереджуватися (про почуття, думки).
1. У техніці: з’єднувати, скріплювати кінці ременя, троса, ланцюга або інших гнучких елементів за допомогою спеціального пристрою (капту).
2. У морській справі та історичному контексті: закріплювати, зв’язувати канати (перліня) на судні.
3. Переносно, розмовне: закінчувати, припиняти якусь справу або діяльність.
1. (у техніці, медицині, фармакології) Поміщатися, укладатися в капсулу; набувати форми капсули, бути закритим у захисній оболонці.
2. (переносно) Ізолюватися від зовнішнього середовища, оточувати себе непроникним бар’єром (фізичним або психологічним).
1. Поміщати щось у капсулу (герметичну оболонку) для зберігання, захисту або споживання.
2. У техніці та матеріалознавстві: інкапсулювати, оточувати шаром іншого матеріалу для ізоляції або підвищення міцності.
3. У фармацевтиці та харчовій промисловості: формувати лікарський засіб або активну речовину у вигляді твердої желатинової капсули.
4. Переносно: стисло формулювати, узагальнювати та висловлювати складну думку, ідею або інформацію в дуже лаконічній, стислій формі.
1. Виявляти капризи, поводитися примхливо, вимагаючи виконання своїх бажань, часто без поважної причини; уперто відмовлятися від чогось або нехтувати чимось через дріб’язкову незгоду.
2. (У техніці, про механізми, прилади) Працювати з перебоями, нестабільно, через дрібні несправності або чутливість до зовнішніх умов; виявляти “характер”.
Виявляти капризи, поводитися примхливо, вимагаючи виконання своїх бажань, часто безпідставних або невиправданих.
Про неживі об’єкти або явища: виявляти несталість, мінливість, функціонувати з перебоями або непередбачувано (переносне значення).