Позначка: дієслово

ввібгатися — дієслово, що означає почати бігати, втягнутися в біг, набрати темп під час бігу.

1. (пасив до ввозити) Бути ввозимим, імпортуватися; надходити на територію країни з-за кордону (про товари, сировину тощо).

2. (розм.) Бути завезеним, доставленим кудись за допомогою транспорту (про вантажі, предмети).

Ввібгати — дієслово, що вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у лісівництві) для позначення дії зростання, розвитку або поширення чогось всередину чогось іншого, часто про рослинність, що проростає або вкорінюється в певне середовище.

Ввібгати — у переносному значенні може означати глибоко впровадитися, вкорінитися в якусь сферу, середовище або процес, стати його органічною частиною.

1. Переміщувати щось ззовні до середини певного простору, території або приміщення, зазвичай транспортуючи за допомогою засобів пересування.

2. (Митне право, економіка) Імпортувати товари, сировину або інші предмети з-за кордону на митну територію країни з дотриманням встановлених правил та процедур.

1. (пасив до вводити) Ставати запровадженим, набувати чинності, починати діяти (про закони, правила, порядки, звичаї тощо).

2. (пасив до вводити) Починати функціонувати, вступати в дію, ставати частиною робочого процесу (про техніку, системи, нові потужності).

3. (пасив до вводити) Одержувати право на вхід, доступ або включення до складу чогось; прийматися кудись.

4. (пасив до вводити) Уноситися, заноситися всередину чогось.

1. Вести когось або щось всередину, сприяти чи допомагати потрапити в певний простір, приміщення або середовище.

2. Поступово знайомити когось з чимось новим, привчати до певних знань, правил, умов або обставин.

3. Додавати, включати щось до складу чогось, впроваджувати в систему, структуру або текст.

4. У техніці, інформатиці та адмініструванні: заносити, записувати дані або інформацію в систему (наприклад, у комп’ютер, базу даних, документ).

5. Юридичний та офіційний термін: надавати чомусь законну силу, починати дію закону, постанови, правила або встановлювати певний режим, стан.

6. У мистецтві та літературі: представляти публіці нового персонажа, тему або мотив, починати розвиток сюжетної лінії.

Вволікатися — поступово, повільно входити в якийсь стан, набувати певної властивості або звички; втягуватися.

Вволікатися — старанно, з віддачею занурюватися в якусь діяльність, процес; захоплено займатися чимось.

Вволікати — затягувати, втягувати когось або щось у якусь справу, процес, стан, часто з негативним відтінком (наприклад, у конфлікт, неприємності, злочин).

Вволікати — поступово вводити, включати когось у коло якихось інтересів, діяльності, знайомств.

Вволікати (розм.) — повільно, поступово засмоктувати, втягувати всередину (наприклад, рідина вволікає предмет).

1. (розм.) Намагатися зробити щось із зайвими зусиллями, метушнею; клопотатися, турбуватися.

2. (розм.) Витрачати багато сил і часу на виконання якоїсь роботи, довго та ретельно щось робити; возитися.

1. (діал.) Віддаватися волі, надавати собі свободи дій; поводитися розкуто, без обмежень.

2. (діал.) Забавлятися, веселитися, розважатися; пустувати.

3. (діал.) Бути вільним від роботи, спочивати; нічого не робити, ледарювати.