Позначка: дієслово

  • гикати

    1. Видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на «гик», часто під час фізичного навантаження, страждання або при затримці дихання.

    2. Говорити, вимовляти слова з таким звуком, зазвичай через заїкання, хвилювання або захлинання.

    3. Перен. Говорити уривчасто, різко та нетерпляче, часто з роздратуванням або несхваленням.

  • вгнутися

    1. Зігнутися всередину, набути увігнутої форми; протилежне до “вигнутися”.

    2. (переносно) Стати понурим, зігнутим (про людину, спину тощо) від важкої праці, горя, віку.

  • вглиб

    1. (вживається з родовими відмінками іменників) Рухатися або спрямовувати щось у глибину чогось, всередину, далі від поверхні.

    2. (переносно) Приділяти пильну увагу, заглиблюватися в суть чогось, детально вивчати якесь питання, проблему.

  • вгнути

    1. Зігнути щось усередину, надати увігнутої форми.

    2. (перен., розм.) Сильно вдарити, встромити щось у щось; вбити.

    3. (перен., розм.) Різко та категорично сказати, вставити слово у розмові; зробити різке зауваження.

  • вгледітися

    вгледітися — придивляючись, розгледіти когось, щось; помітити поглядом.

    вгледітися — уважно вдивляючись, побачити, розгледіти щось, що важко помітити здалеку або в умовах поганої видимості.

    вгледітися (у кого, у що) — заст., перен. — уважно вдуматися, вникнути в щось, зрозуміти суть.

  • вгноїтися

    1. (про органічні речовини) Розкластися, перетворитися на гній, перегнити в ґрунті під впливом мікроорганізмів; перегноїтися.

    2. (переносно, розм.) Застрягнути, затриматися десь на тривалий час; засидітися.

  • вгледіти

    1. Помітити когось або щось, намагаючись розгледіти, побачити серед чогось, у чомусь (зазвичай на відстані або в складних умовах).

    2. Перен. Убачити, усвідомити щось внутрішнім зором, передбачити, зрозуміти.

  • вгноїти

    1. Додати гній або інші органічні добрива до ґрунту для підвищення його родючості.

    2. (у переносному значенні) Наситити, збагатити щось (наприклад, творчість, знання) певними якостями, елементами, що сприяють розвитку.

    3. (розм.) Забруднити, зробити брудним, часто в результаті потрапляння чогось липкого, рідкого тощо.

  • вгладитися

    1. (про текстуру, поверхню) Стати гладким, рівним, втратити шорсткість або нерівності; вирівнятися.

    2. (переносно, про відносини, ситуацію) Налагодитися, прийти до гармонійного, спокійного стану; улагодитися.

    3. (застаріле) Увійти, проникнути кудись, звичайно обережно або непомітно.

  • вгладити

    1. Розгладжувати, робити гладким, рівним, усуваючи нерівності або зморшки.

    2. Переносно — заспокоїти, пом’якшити, усунути напруженість, суперечності або конфлікт.

    3. У технічних контекстах — обробити поверхню для надання їй гладкості, наприклад, шліфуванням або поліруванням.