Позначка: дієслово

  • бахромити

    1. Прикрашати бахромою, оздоблювати бахромою.

    2. Робити щось подібним на бахрому; утворювати по краях щось схоже на бахрому (наприклад, про рвані краї одягу, хмари тощо).

  • бахнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, з гуркотом упати або врізатися у щось.

    2. Розм. Потрапити в неприємну ситуацію, зазнати невдачі, провалу.

    3. Розм. Випити багато алкоголю, сильно сп’яніти.

  • бахнути

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним глухим звуком.

    2. Розмовити, вистрілити з вогнепальної зброї або чимось, що вибухає з гучним звуком.

    3. Перен., розмовне. Швидко, різко або необдумано зробити щось, вчинити (наприклад, бахнути статтю, бахнути з місця).

    4. Розмовне. Випити спиртного (зазвичай багато або одним ковтком).

    5. Розмовне. Сильно впасти, з гуркотом упасти або вдаритися об щось.

  • бахкатися

    1. (розм.) Безпідставно хвалитися, вихвалятися, задирати носа.

    2. (діал.) Важко дихати, задихатися від втоми, спеки або хвороби.

  • бахкати

    1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на «бах», при пострілі з рушниці або іншої вогнепальної зброї.

    2. Перенісне значення: голосно, різко сміятися, вигукувати щось або говорити уривчасто, з сердитими нотами.

  • бахатися

    1. Розмовне. Падати, валитися з гуркотом, з силою ударятися об щось.

    2. Розмовне, переносне. Натикатися, наштовхуватися на когось або щось, зустрічатися з кимось несподівано.

    3. Розмовне, переносне. Зазнавати невдачі, провалу, зазнавати краху (найчастіше у виразах на кшталт “бахатися об щось”).

  • бахати

    1. Розмовне. Сильно бити, вдаряти когось або щось, зазвичай з силою і гучним звуком.

    2. Розмовне. Швидко та необачно рухатися, іти або їхати, часто створюючи шум.

    3. Розмовне, переносне. Робити щось інтенсивно, з натиском, енергійно (наприклад, бахати по клавіатурі).

    4. Діал. Гучно стріляти, палити з вогнепальної зброї.

  • батькуватися

    1. (дієслово) Вживатися як форма звертання “батьку” до когось, називати когось батьком (у прямому або переносному значенні).

    2. (дієслово) Бути для когось на заміні батька, виконувати батьківські обов’язки стосовно дитини, яка не є рідною.

  • батькувати

    1. Бути батьком для когось, виховувати дитину, виконувати батьківські обов’язки.

    2. Перенісне значення: опікати, піклуватися про когось або щось, як батько; виявляти турботу, брати на себе відповідальність.

    3. Уживатися як звертання або характеристика дії, що виконується з батьківською повагою, суворістю або авторитетом (наприклад, “батькувати” над молодшими).

  • батуватися

    1. (діал.) Торкатися, чіпати, зачіпати когось або щось, завдавати неприємностей.

    2. (діал.) Чеплятися, приставати з чогось, докучати.

    3. (діал.) Брати участь у бійці, сутичці; битися.