Значення
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Сильно бити, вдаряти когось або щось, зазвичай з силою і гучним звуком.
- (Лінгвістика) –
Розмовне. Швидко та необачно рухатися, іти або їхати, часто створюючи шум.
- (Лінгвістика) –
Розмовне, переносне. Робити щось інтенсивно, з натиском, енергійно (наприклад, бахати по клавіатурі).
- (Техніка) –
Діал. Гучно стріляти, палити з вогнепальної зброї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я бахаю, ти бахаєш, він бахає, ми бахаємо, ви бахаєте, вони бахають