Позначка: дієслово

  • галабурдитися

    1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.

    2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.

  • ґлягатися

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.

    Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.

  • галабурдити

    1. Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.

    2. Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.

    3. Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.

  • ґльоґати

    1. (у діалектах) швидко й недбало говорити, балакати, часто з пришвидшеним темпом мовлення.

    2. (у діалектах) видавати невиразні, булькаючі звуки (наприклад, про воду, що виливається з пляшки).

  • ґльоґатися

    Ґльоґатися — у західних діалектах української мови (зокрема, лемківських та бойківських): вагатися, нерішуче поводитися, тягти час; також базікати, балакати без змісту.

  • гакнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось тверде, отримати удар, часто з неприємними наслідками (про людину або частину тіла).

    2. Перен. Несподівано зіткнутися з серйозною перешкодою, труднощами або невдачею в якійсь справі.

  • гакнути

    1. Однократне дієслово до “гакати”: видати короткий, різкий звук, схожий на “гак”, наприклад, від кашлю або різкого видиху повітря.

    2. Розм. Швидко випити (спиртного), ковтнути.

    3. Розм. Різко сказати, вимовити щось грубо або відрізати.

  • гакатися

    1. (розм.) Чіплятися, зачіплятися за щось гаками, крюками або подібними предметами.

    2. (перен., розм.) Нав’язувати комусь свою присутність, товариство; приставати, чіплятися до когось із розмовами або проханнями.

  • гакати

    1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на «га-га» (про гусей та інших птахів).

    2. Перен. Гучно, несамовито або невиразно сміятися, реготати.

    3. Розмовне, застаріле. Кричати, галасувати, сперечатися.

  • гайтуватися

    1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло, незручно рухатися; плутатися під ногами, заважати.

    2. (діал.) Вагатися, гаятися, тягти час; виконувати щось дуже повільно або неохоче.

    3. (діал., рідк.) Бродити без мети, тинятися; ледарювати.