1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.
2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.
Словник Української
1. (розм.) Шуміти, галасувати, влаштовувати метушню; поводити себе неспокійно, клопітко.
2. (перен., розм.) Бути в стані збудження, хвилювання, тривоги; метушитися через якісь негаразди або клопоти.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) пильно, уважно дивитися на щось або на когось, вдивлятися, витріщати очі.
Ґлягатися — діал. (перев. на Західній Україні) розглядати себе у дзеркалі або на поверхні води; любуватися своїм відображенням.
1. Робити галабурду, метушню; шуміти, галасувати, торохтіти.
2. Розмовляти багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.
3. Робити щось кепсько, неакуратно; псувати, нищити через неуважність або невмілість.
1. (у діалектах) швидко й недбало говорити, балакати, часто з пришвидшеним темпом мовлення.
2. (у діалектах) видавати невиразні, булькаючі звуки (наприклад, про воду, що виливається з пляшки).
Ґльоґатися — у західних діалектах української мови (зокрема, лемківських та бойківських): вагатися, нерішуче поводитися, тягти час; також базікати, балакати без змісту.
1. Різко, з силою вдаритися об щось тверде, отримати удар, часто з неприємними наслідками (про людину або частину тіла).
2. Перен. Несподівано зіткнутися з серйозною перешкодою, труднощами або невдачею в якійсь справі.
1. Однократне дієслово до “гакати”: видати короткий, різкий звук, схожий на “гак”, наприклад, від кашлю або різкого видиху повітря.
2. Розм. Швидко випити (спиртного), ковтнути.
3. Розм. Різко сказати, вимовити щось грубо або відрізати.
1. (розм.) Чіплятися, зачіплятися за щось гаками, крюками або подібними предметами.
2. (перен., розм.) Нав’язувати комусь свою присутність, товариство; приставати, чіплятися до когось із розмовами або проханнями.
1. Видавати короткі, різкі звуки, схожі на «га-га» (про гусей та інших птахів).
2. Перен. Гучно, несамовито або невиразно сміятися, реготати.
3. Розмовне, застаріле. Кричати, галасувати, сперечатися.
1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло, незручно рухатися; плутатися під ногами, заважати.
2. (діал.) Вагатися, гаятися, тягти час; виконувати щось дуже повільно або неохоче.
3. (діал., рідк.) Бродити без мети, тинятися; ледарювати.