Позначка: дієслово

1. (діал.) Викликати сильне бажання, пристрасть; розпалювати, збуджувати.

2. (діал.) Сильно хотіти чогось, палати бажанням; жадати.

3. (діал., рідк.) Швидко бігти, мчати; гарцювати, скакати.

1. (розм.) Шуміти, голосно й багатоголосо розмовляти, сперечатися, створюючи галас.

2. (перен., розм.) Про тривожне, неспокійне відчуття, передчуття (зазвичай у стосунку до серця, душі).

1. Гучно, невиразно розмовляти, кричати одночасно багатьом людям; створювати галас, шум від голосів.

2. Перен. Гучно, настирливо обговорювати, збуджено говорити про щось.

3. Розм. Про гучний, різкий звук, шум, що видають тварини, птахи, предмети або явища природи.

1. (діал.) Безцільно блукати, тинятися, проводити час у бездіяльності або марних пошуках.

2. (діал.) Вагатися, довго зволікати з рішенням або виконанням чогось; гаяти час.

1. (діал.) Швидко й недбало говорити, базікати, теревенити.

2. (діал.) Говорити щось незрозуміле або безглузде, ляпати, патякати.

1. (розм.) Шумно, голосно сперечатися, сваритися, обмінюватись докорами або лайкою.

2. (розм.) Гучно, шумно веселитися, збуджено розмовляти або кричати від радості, захвату.

1. Гучно, шумно розмовляти, кричати, створюючи галас.

2. Піднімати галас, шумно сваритися, сперечатися або бурхливо виражати свої емоції.

3. Розмовне: голосно та настирливо вимагати чогось, скаржитися, протестувати.

галаснутися — дієслово, яке означає різко, несподівано або з переляком видати голосний звук, зазвичай крик, вигук, стогін або плач, викликаний сильним почуттям (біль, раптовий страх, здивування, захоплення тощо).

1. Однократний вид до дієслова “галасувати”: видати голосний, різкий звук; гучно крикнути, закричати.

2. Розм. Підняти шум, гамір, зробити галас; гучно протестувати, обурюватися.

3. Розм. Строго, голосно дорікнути, сварити когось; гаркнути.

1. (розм.) Шумно, голосно сперечатися, сваритися; скандалити.

2. (рідк.) Шумно, з галасом виявляти радість, веселоща; гучно гуляти.