Позначка: дієслово

  • лепетатися

    1. (розм.) Нечітко, невиразно вимовляти слова, говорити так, що важко зрозуміти; говорити, як мала дитина або людина з вадою мовлення.

    2. (перен.) Говорити щось легковажне, нерозважливе, несерйозне або безглузде; базікати.

    3. (перен., рідк.) Розмовляти, вести бесіду (зазвичай про щось приємне, легке).

  • лепечучи

    1. Дієприслівник від дієслова “лепетати”, що означає говорити невиразно, тихо, ніжно або дитячою мовою, вимовляючи звуки, подібні до “ле-ле”, “пе-пе”.

    2. Переносно — тихо, м’яко та безперервно видавати звуки (про воду, листя, вітер тощо).

  • лелекати

    1. Доглядати, плекати, вирощувати з особливою турботою та ніжністю (про рослини, тварин, дітей).

    2. Берегти, цінувати, з любов’ю ставитися до когось або чогось (про почуття, думки, спогади тощо).

    3. Утримувати, годувати, вигодовувати (застаріле або діалектне).

  • лелекатися

    1. Дбайливо, ніжно плекати, вирощувати когось або щось; оберігати, опікуватися.

    2. (переносно) З любов’ю та турботою ставитися до чогось, плекати якісь почуття, думки, мрії.

    3. (застаріле) Балуватися, розкошувати, жити в розкошах.

  • лементіти

    Лементіти — уживати в мовленні слово «лементі» як вигук, що виражає здивування, захоплення або інші сильні емоції, за зразком персонажа Лементая з мультсеріалу «Смішарики».

  • лементітися

    Лементітися — (від власної назви «Лемент») уживатися як власна назва, перетворюватися на лемент (спеціальний вид поетичного твору-плачу в українській літературі).

  • лементувати

    1. (від лат. lamentor — голосно плакати, голосити) Голосно оплакувати когось, щось; голосити, причитати.

    2. (переносно) Скаржитися, нарікати на долю, на щось; тужити, плакатися.

  • лементуватися

    1. (заст.) Виражати скорботу, жалібно плакати, голосити; нарікати на долю.

    2. (перен., рідк.) Скаржитися, нарікати на щось, виражати незадоволення у сльозах або жалібних вигуках.

  • леліти

    1. Ніжно піклуватися про когось, оточувати турботою та увагою, поводитися з особливою ласкою.

    2. Берегти, доглядати, плекати щось (рослини, тварин, почуття, спогади тощо).

    3. Застаріле: годувати дитину грудьми, годувати немовля.

  • лелітися

    1. (про рослини) Розвиватися, рости в сприятливих умовах, бути доглянутим, квітучим.

    2. (переносно) Бути об’єктом турботливого ставлення, опіки; плекатися, виховуватися в любові та достатку.

    3. (застаріле) Вітатися, привітатися; обніматися на знак привітання.