лепечучи
[lɛpɛt͡ʃut͡ʃɪ] Дієприслівник
Буква:Л
Значення
- (Лінгвістика) –
Дієприслівник від дієслова “лепетати”, що означає говорити невиразно, тихо, ніжно або дитячою мовою, вимовляючи звуки, подібні до “ле-ле”, “пе-пе”.
- (Література) –
Переносно — тихо, м’яко та безперервно видавати звуки (про воду, листя, вітер тощо).