Позначка: дієслово

1. Швидко рухатися повітрям за допомогою крил або інших пристроїв (про птахів, комах, літальні апарати тощо).

2. Швидко рухатися, переміщатися в повітрі або у відкритому просторі (про предмети, явища).

3. Перен. Швидко рухатися, їхати або падати з великою швидкістю.

4. Перен. Про час, події тощо: минати, проходити дуже швидко, непомітно.

5. Перен. Бути знесеним, відірваним сильним поривом вітру або повітряним потоком.

6. Розм. Дуже поспішати, квапитися кудись.

7. Розм. Швидко падати, злітати з чогось (наприклад, зі сходів).

8. Розм. Раптово втрачати посаду, місце; бути звільненим.

1. (розм.) Відчувати сильний порив, бажання чогось, прагнути до чогось з усієї сили; мчати, спішити кудись з ентузіазмом.

2. (перен., розм.) Про думки, погляди тощо: спрямовуватися, звертатися до когось або чогось мимоволі, з великою інтенсивністю.

1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова «летіти», що означає переміщення в повітрі за допомогою крил або інших пристроїв, рух у повітрі з великою швидкістю або перебування в стані такого руху.

2. (У переносному значенні) Швидко рухаючись, пересуваючись по поверхні або в просторі; дуже швидко, стрімко.

3. (У переносному значенні) Минаючи, проходячи дуже швидко (про час, події).

Лескотатися — діалетне, рідковживане дієслово, що означає: 1. Легко торкатися чогось, зачіпати, чіплятися, злегка чіпати.

Лескотатися — 2. (переносно) Вступати у взаємини, контакт з кимось або чимось, часто з відтінком обережності або небажання глибоко занурюватися.

1. Говорити комусь приємні, часто перебільшено похвальні слова з метою здобуття прихильності, вигоди або розкриття чужої таємниці.

2. Догоджати, потурати чиїмось смакам, звичкам або примхам, часто нещиро, з корисливими намірами.

3. (переносно) Викликати приємне відчуття, лащити (про почуття, явища); те ж саме, що й тішити, потішати (зору, слух тощо).

1. (про тварин, особливо про собак) Виявляти ласку, приязнь, тертися об когось, вигукувати радісно.

2. (переносно, розмовне) Заискувато, підлесливо поводитися з кимось, намагаючись здобути чиюсь прихильність; лестити комусь.

1. (діал.) Легко торкатися чогось, перебирати пальцями, викликаючи пестощі або легке подразнення; лоскотати.

2. (перен., діал.) Викликати приємне, збудливе відчуття або душевний спокій, насолоду (про щось приємне для слуху, зору тощо).

1. У лісовому господарстві: проводити рубки догляду за лісом, видаляючи частину дерев для поліпшення росту та якості залишених на ділянці деревних насаджень.

2. У лісозаготівлях: проводити первинну обробку зрубаних стовбурів, зокрема обрізати сучкі, а іноді й розпилювати деревину на сортименти.

1. (у гірничій справі) Зміцнювати виробку, стіни шахти дерев’яним кріпленням (лесами).

2. (у будівництві) Встановлювати тимчасові дерев’яні конструкції (ліси) для робіт на висоті.

3. (переносно, рідко) Оточувати себе опорою, підтримкою або створювати каркас для чогось.

1. Говорити невиразно, недорозуміло, як це властиво малим дітям або людям з вадами мовлення.

2. Перен. Говорити щось легковажне, нерозважливе або несуттєве; базікати.

3. Перен. Тихо і ніжно говорити, вимовляти слова з ласкою (часто у любовному контексті).

4. Про джерело води, птаха: видавати тихі, милозвучні, повторювані звуки.