Позначка: іменник

Амбразура — це жіночий рід іменника, що позначає отвір у стіні фортифікаційної споруди, бастіону або бронебашти, призначений для ведення вогню та огляду місцевості. У художній літературі зустрічаються описи високих мурів з вартовими вежами та такими отворами, а також зауваження, що лише зблизька можна розгледіти ці прямокутні прорізи, які забезпечують гарний огляд.

В архітектурі термін вживається для позначення віконного або дверного прорізу в стіні будівлі, який має розширення у внутрішню частину приміщення. Літературні приклади описують, як площа була завалена уламками з орнаментами таких прорізів, а також як за широким віконним отвором видно було крони дерев у парку.

1. Приємний, ароматний запах; пахощі.

2. Уживається іронічно для позначення різкого, переважно неприємного запаху; сморід.

Амброзія — іменник жіночого роду. У міфах Стародавньої Греції так називали пахучу страву, якою харчувалися боги; вважалося, що саме вона дарувала їм нев’янучу молодість, досконалу вроду та життя без смерті.

Амбротипія — це спосіб фотографії, запатентований 1855 року, за якого на скляній пластині створюється колоїдний позитив із срібним зображенням. Відбиток, отриманий цим методом, з будь-якого ракурсу сприймається як позитив.

Див. значення цього терміна у статті «амбідекстр».

Цей рід земноводних із розвиненим хвостом належить до групи, близької до саламандр. Ареал його представників охоплює території Північної та Центральної Америки, а кількість видів перевищує двадцять. Дорослі особини зазвичай сягають 20–25 сантиметрів у довжину. Хоча переважна більшість видів цього роду розмножується, відкладаючи ікру у водне середовище, трапляються й винятки, коли кладка розміщується на суші.

Амбітендентність — це психомоторне порушення, за якого спостерігається амбівалентність щодо свідомих рухів та дій, що спричиняє поведінку, невідповідну ситуації. Найчастіше цей симптом виникає в рамках кататонічного синдрому у пацієнтів із діагнозом шизофренії.

Це також означає подвійність, роздвоєння дій або вчинків.

Амбітність, -ності, іменник жіночого роду, вживається рідко. Має таке саме значення, як і слово “амбіція”.

Амбітус — це характеристика модального ладу, яка визначає повний набір звуків мелодії, або інтервал між її найвищим і найнижчим тонами, що становить її звуковий діапазон. Це поняття вживають для аналізу західної церковної монодії та західного багатоголосся періоду з IX по XVI століття. Починаючи з раннього Відродження, термін стає постійним елементом музично-теоретичних трактатів.

Амбіція — це почуття власної гідності, гордості та прагнення до визнання. Як зазначається, лише амбіція сама по собі не спонукає людину домагатися переваги в знаннях над іншими (Фр., III, 1950, 257). Також це поняття може означати прагнення до поваги, як у прикладі, де плебейську амбіцію більше не ображали, а люди ставилися з пошаною (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 100).

Фразеологізм «полізти (вдаритися тощо) в амбіцію» описує стан сильної образи. Ілюстрацією слугує ситуація, коли Карпо, глибоко образившись, вийшов до президії зборів і почав сваритися (Ю. Янов., II, 1958, 312).