Позначка: іменник

Азан — це ісламський заклик до намазу, який муедзин сповіщає з мінарету. Його також пошепки промовляють у праве вухо немовляті. Цю ж дію виконують над людиною, що, за переконанням, знаходиться під владою нечистих духів.

Азарин — це жовтий барвник, що виготовляється з рослини, відомої як кінський ладан.

Апоплексія — це жіночий рід іменника, що позначає небезпечний патологічний стан. Він виникає внаслідок крововиливу в головний мозок або обтурації (закупорки) судин, що живлять мозок.

У художній літературі цей термін може вживатися для опису раптового нападу, спровокованого сильним емоційним збудженням, як, наприклад, лютістю.

У медичному контексті апоплексією називають саме раптовий, стрімко прогресуючий крововилив.

1. Заплутана або нездолана проблема, що виникає через суперечність, коли існує вагомий аргумент, спрямований проти чогось очевидного або загальновизнаного. У формальній логіці таку ситуацію називають парадоксом.

2. Риторичний прийом, де поставлене запитання фактично містить у собі відповідь, якою є увесь текст, що йде за ним (наприклад: “З чого почати?”; “Чим завершимо?”).

1. Цей сорт яблуні належить до числа найвідоміших серед пізніх, що дозрівають восени та зберігаються взимку.

2. Дерево дає великі плоди зі збалансованим смаком, де поєднуються кислинка та солодкість. Особливою популярністю в Казахстані користується різновид цього сорту — алма-атинський апорт (за даними «Економічної географії СРСР», 1957, стор. 355).

Апосіопеза — це стилістична фігура, яка полягає в умовчанні, тобто навмисно незавершеному або обірваному висловлюванні, що передає сильний емоційний стан мовця.

На письмі її зазвичай позначають за допомогою трьох крапок, які також можуть вказувати на раптовий розрив речення після натяку на можливий розвиток подій.

Апоспорія — це тип розмноження, що спостерігається в окремих вищих рослин. При цьому гаметофіт формується без стадії утворення спор, а безпосередньо з соматичних клітин спорофіта. Як приклад можна навести виникнення паростка у папоротей із клітин листкової пластинки або основи спорангія, а також формування зародкового мішка в покритонасінних рослин із клітин нуцелуса, минаючи фазу мейозу.

Апофегма — це коротке, афористичне висловлювання, що відзначається дотепністю.

Цей жанр є невеликим оповіданням про розумну репліку або вчинок філософа, митця чи іншої кмітливої особистості. Його найвідомішими персонажами традиційно були діячі античності. Апофегма була широко поширена в європейській літературі з давніх часів аж до XVIII століття, а свого розквіту набула в епоху Відродження. В українській літературі вона активно вживалася з XVI по XVIII століття, часто виконуючи роль ілюстрації в полемічних творах та проповідях.

У геометрії апофемою називають відрізок, який проведено з центральної точки правильного багатокутника до однієї з його сторін, причому цей відрізок утворює з нею прямий кут.

Властивість людської свідомості бачити зв’язки та закономірності в випадкових або не пов’язаних між собою даних, подіях чи явищах.