Позначка: іменник

Аміхофобія — патологічний, ірраціональний страх перед подряпинами, пошкодженням шкіри або будь-якими дрібними травмами, що можуть призвести до порушення цілісності покривів тіла.

Амметрограф — прилад для автоматичного запису показань амперметра (сили електричного струму) у функції часу.

1. (медицина) Засіб для наркозу, що викликає амнезію (тимчасову втрату пам’яті) та застосовується, зокрема, при проведенні короткочасних медичних маніпуляцій.

2. (психіатрія) Особа, яка страждає на амнезію (часткову або повну втрату пам’яті).

Амніогенез — процес утворення амніону (зародкового міхура) в ембріонів деяких тварин, зокрема плазунів, птахів та ссавців, на ранніх стадіях їхнього розвитку.

1. Медична діагностична процедура, при якій через прокол у черевній стінці та стінці матки вводять контрастну речовину в навколоплідні води для рентгенологічного дослідження стану плода та плаценти.

2. (У літературознавстві) Текстовий запис, фіксація усних розповідей, спогадів, часто з використанням діалектної лексики, що здійснюється з метою збереження фольклорної чи історичної пам’яті.

1. (палеонтологія) Викопний головоногий молюск ряду амонітів, що існував у палеозойській та мезозойській ерах, мав спірально згорнену раковину з розгалуженою системою перегородок.

2. (медицина, застаріле) Запальне захворювання амніону (плодових оболонок), що виникає під час вагітності або пологів.

Амонійфосфат — загальна назва солей ортофосфатної кислоти (H₃PO₄), що містять катіон амонію (NH₄⁺); найважливіші з них — моноамонійфосфат (NH₄H₂PO₄) та діамонійфосфат ((NH₄)₂HPO₄), які широко використовуються як мінеральні азотно-фосфорні добрива.

Амонійфосфат — харчова добавка (E342), регулятор кислотності та стабілізатор, що застосовується в харчовій промисловості.

Амоніоборит — рідкісний мінерал, гідроборат амонію, який кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді кір або нальотів у місцях випаровування води в родовищах бора.

Амоніоярозит — мінерал класу сульфатів, водний сульфат заліза та амонію, що утворюється в умовах високої кислотності, зокрема у вулканічних фумаролах або на звалищах відпрацьованих гірничих порід внаслідок окиснення сульфідів.

1. Біохімічний процес розкладання органічних азотовмісних сполук (білків, сечовини, нуклеїнових кислот) мікроорганізмами в ґрунті, воді або відходах з утворенням аміаку та його сполук.

2. Перша стадія нітрифікації, що є складовою частиною кругообігу азоту в природі.