1. (морський термін) Одиниця місткості судна, що дорівнює об’єму двох бочок (близько 2,4 м³ або 2400 літрів), яка використовувалася в західноєвропейській та українській (особливо запорозькій) практиці для обліку вантажів, переважно сипких (наприклад, збіжжя).
2. (історичний термін) Велика дерев’яна бочка певного стандартного об’єму, що застосовувалася для зберігання та транспортування різних товарів (зерна, риби, солі) на території України в XVI–XVIII століттях.