ласиця

[lɑsɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Зоологія) –

    Хижий ссавець родини мустелових з довгим гнучким тілом, короткими лапами та цінним хутром, який змінює забарвлення залежно від пори року (рід Mustela); у літературній мові зазвичай називається “горностай”.

  2. (Зоологія) –

    Рідкісне діалектне позначення для тхора лісового (Mustela putorius).

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про спритну, вправну або хитрну людину (часто із відтінком жартівливості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ласиця, р. ласиці, д. ласиці, з. ласицю, о. ласицею, м. ласиці, к. ласице

Більше записів