Позначка: іменник

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну сімейну лінію чи історичну особу.

2. Назва географічного об’єкта (наприклад, річки, урочища, колишнього поселення) в Україні, зокрема в Західних регіонах.

3. У місцевих говірках — можливе позначення людини з певною рисою характеру (від діалектного “ласа” — жадібний, ненажера) або ж прізвисько.

1. Рідкісне українське прізвище.

2. Назва села в Івано-Франківській області України.

1. Той, хто любить смачно поїсти, ласун, гурман (заст., рідко).

2. Прізвисько або прізвище, що походить від характеристики людини як ласого до їжі.

1. Людина, яка любить ласощі, солодощі; солодоїжка.

2. (переносне значення) Той, хто насолоджується чимсь приємним, прагне до задоволень; гедоніст.

1. Той, хто любить ласощі, солодощі; солодоїжка.

2. Заст. Той, хто схильний до насолод, розкошів; гедоніст.

1. Властивість, яка характеризує схильність до насолод, задоволень, особливо гастрономічних; любов до ласощів, розкоші та комфорту.

2. (У переносному значенні) Надмірна прихильність до чогось приємного, втішного; потурання своїм пристрастям або захопленням.

1. Зменшувально-пестлива форма до “ласка” — невеликий хижий ссавець родини мустелових з видовженим гнучким тілом, відомий своєю спритністю.

2. Власна назва, зокрема прізвисько, ім’я тварини або літературного персонажа, що походить від назви звірка.

3. Переносно — про вправну, спритну, часто лукаву або в’їдливу жінку, дівчину (зазвичай із відтінком пестощів).

1. Солодкі страви, десерти або ласощі, які їдять для задоволення, а не для ситості; солодощі.

2. (переносно) Приємні відчуття, задоволення, насолода (часто від чогось недоступного або забороненого).

3. (заст., рідко) Власна назва кондитерської фабрики або торгової марки.

1. Послідовник, прихильник соціалістичних ідей німецького політичного діяча та публіциста Фердинанда Лассаля (1825–1864), який був одним із засновників німецького робітничого руху та загальноєвропейської соціал-демократії.

2. Представник течії в німецькій та міжнародній соціал-демократії другої половини XIX століття, що дотримувався реформістських поглядів Лассаля на шляхи досягнення соціалізму (на противагу марксистам).

Історичний термін для позначення течії в німецькому та міжнародному робітничому русі середини XIX століття, заснованої на ідеях Фердинанда Лассаля, яка виступала за завоювання політичної влади шляхом загального виборчого права та створення виробничих товариств за допомогою державного кредиту.

Сукупність політичних, економічних та філософських поглядів Фердинанда Лассаля, що характеризувалися державницьким підходом до соціалізму, вірою в роль держави як нейтральної сили та тактикою прагматичних союзів з консервативними силами для досягнення політичних цілей.