Значення
- (Зоологія) –
Зменшувально-пестлива форма до “ласка” — невеликий хижий ссавець родини мустелових з видовженим гнучким тілом, відомий своєю спритністю.
- (Лінгвістика) –
Власна назва, зокрема прізвисько, ім’я тварини або літературного персонажа, що походить від назви звірка.
- (Лінгвістика) –
Переносно — про вправну, спритну, часто лукаву або в’їдливу жінку, дівчину (зазвичай із відтінком пестощів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ласочка, р. ласочки, д. ласочці, з. ласочку, о. ласочкою, м. ласочці, к. ласочко
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ласочка’ є пестливою формою, що використовується як ласкаве звертання до дівчини або жінки. Воно походить від назви невеликої тварини — ласки (ласиці), яка в народній уяві асоціювалася з грацією та привабливістю. Це перенесення назви тварини на людину відбулося через семантичне зближення зі словами ‘ласкавий’ та ‘ласка’. Таким чином, ‘ласочка’ набула значення ‘ніжна, мила, лагідна’. Споріднені слова: ‘ласиця’ (тварина), ‘ласка’ (ніжність), ‘ласкавий’ (добрий, привітний).