Позначка: іменник

1. Мешканець або уродженець міста Арзамас (Росія).

2. Член російського літературного гуртка «Арзамас», що існував у 1815–1818 роках.

Арзаміт — власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

Арзаміт — власна назва селища в Україні, що розташоване в Автономній Республіці Крим, Ленінському районі (тимчасово окуповане Російською Федерацією).

Арибофлавіноз — захворювання, спричинене недостатністю вітаміну B₂ (рибофлавіну) в організмі, що проявляється ураженням шкіри (особливо в області носогубних складок), слизових оболонок, розладами зору та іншими симптомами.

Аридоліт — власна назва мінералу, гідратованого фосфату кальцію та алюмінію (CaAl₃(PO₄)₂(OH)₅·H₂O), який кристалізується в моноклінній системі; зустрічається в зонах окиснення деяких родовищ алюмінієвих руд.

Арескоміцет — представник класу грибів Ascomycetes (аскоміцети), що характеризуються утворенням статевих спор (аскоспор) у спеціальних мішечках — асках.

1. Власна назва жіночого імені грецького походження (грец. Αρετή), що означає “доброчесність”, “чеснота”.

2. У філософії, особливо античній (грецькій), — термін, що позначає чесноту, доброчесність, моральну досконалість, вміння найкращим чином виконувати свою функцію (наприклад, арета воїна — мужність).

Аретотерапія — це напрям у психології та психотерапії, заснований на ідеях позитивної психології, який зосереджується на розвитку чеснот (аретé) та сильних сторін особистості для досягнення психологічного благополуччя, усунення страждань і розкриття життєвого потенціалу.

1. Процес дії за значенням дієслова «аретувати»; позбавлення волі, взяття під варту на підставі судового рішення або санкції слідчого органу.

2. Юридичний акт, що полягає у накладенні арешту на майно, кошти, цінні папери з метою забезпечення виконання рішення суду або запобігання їх приховуванню.

1. У давньогрецькій міфології — німфа, перетворена богинею Артемідою на джерело, щоб урятувати від переслідувань річкового бога Алфея.

2. Рід рідкісних орхідей (Arethusa) з однією квіткою, поширених у болотистих місцевостях Північної Америки; назва походить від імені німфи.

3. У астрономії — мала планета (астероїд) під номером 95, відкрита в 1867 році і названа на честь німфи.

1. (істор.) Українська скорописна азбука XVI–XVII століть, що використовувалася в канцелярському діловодстві та приватному листуванні; названа на честь видатного українського вченого та графіка Івана Ареф’євича (Арефія), який удосконалив її систему.

2. (палеогр.) Стиль письма, характерний для українського скоропису доби козацтва, що відрізняється швидкістю написання, зв’язністю літер, специфічними накресленнями графем та численними скороченнями.