Позначка: іменник

Абстрактний іменник, утворений від прикметника «асинхронний»; означає властивість або стан, що відповідає значенню цього слова.

Асистанс — це комплекс послуг, передбачений страховим договором, що забезпечує медичну, технічну та фінансову допомогу саме тоді, коли вона необхідна. Ця практика, поширена за кордоном, покликана гарантувати безпеку мандрівників під час відвідин інших держав, зокрема у випадках захворювання чи нещасного пригоду.

Асистент — це особа, яка допомагає професору, лікарю чи іншому фахівцеві у певній діяльності. Як приклад: професор керував моєю працею, і я виконував обов’язки його асистента (Шовк., Інженери, 1956, 120). Коли з’явився Мартинов, асистенти хірурга вже готувалися до операції (Донч., І, 1956, 371). Перед початком сцени автор звертається до художників, операторів, асистентів та освітлювачів — усіх, хто бере участь у складному процесі створення кінокартини (Довж., І, 1958, 185).

Цим терміном також називають початкову викладацьку посаду у вищому навчальному закладі, або ж особу, яка її обіймає. Наприклад, О. А. Гроссгейм став асистентом на кафедрі ботаніки (Видатні вітч. географи…, 1954, 140).

АСИСТЕНТКА, -и, іменник жіночого роду. Жіночий відповідник до іменника «асистент» у значенні 1. У прикладі з художньої літератури: «Всі лаборантки почергово виконуватимуть обов’язки ваших асистенток» (Шовкопляс, «Інженери», 1956, стор. 133).

Раптове припинення скорочувальної функції серцевого мʼязу, що призводить до порушення роботи серця.

Повна зупинка серцевої діяльності, супроводжувана відсутністю електричних потенціалів у кардіоміоцитах (на електрокардіограмі реєструється як ізолінія).

Це порушення структури органів, що виникає на початкових етапах формування ембріона, але з часом усувається й не позначається на зовнішніх ознаках дорослої особини.

1. Архів — це спеціалізована установа, основним завданням якої є пошук, систематизація та збереження давніх паперів, рукописних пам’яток та інших матеріалів. Також цим словом називають структурний підрозділ організації, призначений для зберігання старих документів, листування, завершених справ і подібних матеріалів.

2. Архів — це сукупність документів, рукописів, фотографій тощо, що стосуються діяльності певної установи або окремої особи та зберігаються як цілісний комплекс.

Фразеологізм «здати в архів (до архіву) когось або щось» вживається в переносному значенні для позначення дії: забути, визнати застарілим або непотрібним.

Архіваріус — це чоловіче ім’я, що позначає особу, яка охороняє архівні матеріали або працює в архіві.

Архіватор — це програмне забезпечення, призначене для створення архівів. Воно об’єднує кілька окремих файлів у єдиний архівний файл або серію таких файлів, що спрощує їх зберігання та передачу. Для скорочення загального обсягу даних більшість архіваторів застосовують методи стиснення інформації без втрат.

Синонім до слова “архівування”.

Процес запису даних у цифровій формі з метою їх збереження на тривалий термін.