Позначка: іменник

1. Кінцівка тварин (зокрема ссавців, птахів, плазунів), що служить для опори, пересування, хапання, риття тощо, зазвичай з пальцями та кігтями або пазурами.

2. Розмовне позначення людської руки (часто великої або незграбної).

3. Частина механізму, інструменту або пристрою, що формою або функцією нагадує кінцівку тварини (наприклад, лапа верстата, лапа для кріплення деталі, лапа швейної машини).

4. Розгалужена нижня частина стовбура дерева разом із прилеглими коренями; коренева лапа.

5. У техніці – опора, підставка, основа у вигляді розширеної або розгалуженої деталі (наприклад, лапа антени, лапа тріпода).

6. У переносному значенні – про вплив, могутню або зловісну силу, що охоплює, підкоряє собі когось або щось (наприклад, “лапа голоду”, “лапа репресій”).

1. Рід риб родини окуневих, поширений у водоймах Північної Америки; представник цього роду (наприклад, чорний лапай, сонячний лапай).

2. Розмовна назва великого американського окуня, що вживається в українській іхтіологічній термінології.

1. Дія за значенням дієслова “лапати”; хапання, захоплення чогось руками або лапами.

2. Розм. Швидке, жадібне поїдання або пиття; ласунство.

3. Розм. Різкий, гучний звук, схожий на удар долонею; ляскання, плескання.

Лапарогастроскопія — це комбінований хірургічний метод, що поєднує лапароскопію (ендоскопічне дослідження або операцію через проколи в черевній стінці) та гастроскопію (ендоскопічне дослідження шлунка через стравохід) для одночасного огляду органів черевної порожнини та внутрішньої поверхні шлунка з метою діагностики або лікування.

Хірургічна операція, що полягає у розтині шлунка, виконаному через розріз у черевній стінці (лапаротомію).

Лапарогеморагія — медичний термін, що означає внутрішню кровотечу в черевну порожнину (laparo-) внаслідок пошкодження судин, органів або тканин.

Хірургічна операція, що полягає у розтині черевної стінки (лапаротомія) та розтині тонкої кишки (ентеротомія) для доступу до її просвіту, з метою видалення стороннього тіла, усунення непрохідності або інших хірургічних маніпуляцій.

Лапароколостомія — хірургічна операція, під час якої через розріз у черевній стінці (лапаротомію) виводять кінцеву ділянку товстої кишки (колона) для формування зовнішнього отвору (стомі) з метою відведення калових мас.

Лапарометрія — метод обстеження органів черевної порожнини за допомогою спеціального ендоскопічного приладу (лапароскопа), що вводиться через невеликий розріз у стінці живота.

Хірургічний ендоскопічний інструмент у вигляді тонкої трубки з оптичною системою та джерелом світла, призначений для візуального огляду органів черевної порожнини та малого тазу через невеликі розрізи (проколи) у передній черевній стінці.