Значення
- (Зоологія) –
Кінцівка тварин (зокрема ссавців, птахів, плазунів), що служить для опори, пересування, хапання, риття тощо, зазвичай з пальцями та кігтями або пазурами.
- (Лінгвістика) –
Розмовне позначення людської руки (часто великої або незграбної).
- (Техніка) –
Частина механізму, інструменту або пристрою, що формою або функцією нагадує кінцівку тварини (наприклад, лапа верстата, лапа для кріплення деталі, лапа швейної машини).
- (Ботаніка) –
Розгалужена нижня частина стовбура дерева разом із прилеглими коренями; коренева лапа.
- (Техніка) –
У техніці – опора, підставка, основа у вигляді розширеної або розгалуженої деталі (наприклад, лапа антени, лапа тріпода).
- (Література) –
У переносному значенні – про вплив, могутню або зловісну силу, що охоплює, підкоряє собі когось або щось (наприклад, “лапа голоду”, “лапа репресій”).
Правопис та відмінювання
н. лапа, р. лапи, д. лапі, з. лапу, о. лапою, м. лапі, к. лапо