Позначка: іменник

1. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини бобових, до якого належать кормові та медоносні культури, зокрема люцерна посівна.

2. Розмовна назва для самого поля, засіяного люцерною, або великої ділянки, де вона росте.

1. Поле, на якому вирощували або вирощують люцерну.

2. Місце, де колись росла люцерна; залишена ділянка після люцерни.

Люцигенін — органічна сполука, хемілюмінесцентний реагент, що використовується в біохімічних та аналітичних дослідженнях для виявлення активних форм кисню (наприклад, пероксиду водню) завдяки здатності світитися при окисненні.

1. (астрономія) Народна назва планети Венера, що з’являється як вечірня зірка.

2. (поетичне, застаріле) Вживається як символ чи епітет для позначення світла, зорі, сяйва.

1. У християнській та юдейській міфології — одне з імен сатани, диявола, втілення зла; падіння ангел, що повстав проти Бога.

2. Переносно — про злу, жорстоку, безпринципну людину; негідника.

3. У переносному розмовному вживанні — про хитрого, спритного, кмітливу людину (часто з відтінком захоплення або іронії).

1. У християнській та юдейській традиціях — одне з імен сатани, диявола, що вказує на його колишню природу янгола світла, скинутого з небес за гординю (від латинського Lucifer — «світлоносець»).

2. Переносно — про горду, владну, зухвалу людину, яка вважає себе вищою за інших.

3. Застаріла назва планети Венери як ранкової зорі.

Люцифераза — фермент, який каталізує окиснення люциферину, що супроводжується виділенням світла (біолюмінесценцією); присутній у світлячків, деяких морських організмів, бактерій та грибів.

Люцифериладенілат — це біохімічна сполука, продукт реакції люциферину з аденозинтрифосфатом (АТФ), що є ключовим проміжним субстратом у біолюмінесцентних процесах; активована форма люциферину, яка при окисненні виділяє квант світла.

Люциферилсульфат — це природна хімічна сполука (сульфатний естер люциферину), що виступає субстратом для ферменту люциферази у морських організмів (наприклад, деяких видів ракоподібних), в результаті окиснення якої відбувається біолюмінесценція — видиме світіння.

1. Біологічний термін: низькомолекулярна органічна сполука, що виробляється живими організмами (наприклад, світляками, деякими медузами, грибами, морськими тваринами) і здатна до біолюмінесценції — видимої світлової емісії в результаті хімічної реакції окиснення за участю ферменту люциферази.

2. У міфології та релігії (зазвичай з великої літери, «Люциферин»): рідковживана форма імені Люцифер — «світоносець», яке в християнстві ототожнюють з падшим ангелом, дияволом; також може вживатися як символ ворожої, сатанинської сили.