1. Зменшувально-пестливе від слова “табун”: невелика група коней або інших тварин (наприклад, оленів, зубрів), що пасуться разом.
2. (переносно) Група людей, що рухається разом або перебуває в одному місці, часто неорганізовано або галасливо.
табунок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |