табунок

[tɑbunok] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від слова “табун”: невелика група коней або інших тварин (наприклад, оленів, зубрів), що пасуться разом.

  2. (переносно) Група людей, що рухається разом або перебуває в одному місці, часто неорганізовано або галасливо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табунок, р. табунка, д. табункові, з. табунок, о. табунком, м. табункові, к. табунку

Більше записів