табуночок

[tɑbunot͡ʃok] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “табун” — невеликий табун коней або іншої худоби, що пасеться разом.

  2. (переносно) Група людей, що рухається разом або перебуває в одному місці, зазвичай дітей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табуночок, р. табуночка, д. табуночкові, з. табуночок, о. табуночком, м. табуночкові, к. табуночку

Більше записів