Древослів

Словник Української Мови

табунницький

[tɑbunnɪt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Стосовний до Табунника (населеного пункту), що стосується Табунника або його мешканців.

  2. Стосовний до табунника (особи, що пасе табун коней), що стосується табунника або його роботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. табунницький, р. табунницького, д. табунницькому, з. табунницького, о. табунницьким, м. табунницькім

Більше записів