табунник

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.

2. Рідкісне прізвище українського походження.

3. (заст.) Той, хто пасе табун коней; табунщик, табунний чабан.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |