таборець

[tɑborɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Мешканець або уродженець міста Тернополя (розмовне, від назви міста Тернопіль, яке в часи Австро-Угорщини називалося Тарнопіль, а в народі — Табор).

  2. Учасник табору (наприклад, туристичного, дитячого, скаутського).

  3. Історична назва учасника релігійного руху таборитів — радикального крила гуситів у Чехії (XV ст.), що мали свою фортецю Табор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. таборець, р. табірця, д. табірцеві, з. табірця, о. табірцем, м. табірцеві, к. табірцю

Більше записів