НАЗВОЛІКАТИСЯ, дієсл., док., розм. 1. Утомитися, знесилитися від тривалого, виснажливого волікання, тягання чого-небудь або кого-небудь (наприклад, важких речей, возів, саней тощо). Назволікався мішків із зерном — аж спина болить.
2. Настраждатися, намучитися від довгого, нестерпного очікування або перебування в незручному, обтяжливому становищі. Назволікався в чергах по талони.