1. У лінгвістиці: властивість слів або граматичних форм перебувати в сизигії, тобто утворювати парадигматичний ряд за певною граматичною категорією (наприклад, за відмінками, числами).
2. У поетиці та віршознавстві: організація віршованого рядка, заснована на регулярному чергуванні сизигій — сполучень наголошених та ненаголошених складів у межах стопи.