Сизобокість — власна назва, поетичний образ-метафора, що вживається для позначення моря, океану або великої водної поверхні, акцентуючи їхній сизувато-блакитний або сіруватий колір та безмежність, що простягається до самого обрію (боків).
Сизобокість — символічна назва, що вживається в художній літературі для уособлення далекого, невизначеного простору, часто з відтінком туманності, таємничості або відчуженості.